Перший раз про темперамент більшість з нас дізналася на заняттях зі шкільним психологом (якщо директор вирішив не забивати йому голову адміністративними завданнями) або ж у старших класах на занятті з біології. Інформація про них, як правило, подавалась досить стиснуто і сухо. Утім насправді про типи темпераменту можна більше розповісти, ніж просто обмежитися інформацією, що:
- Сангвініки оптимісти, які не можуть зосереджуватися.
- Холерики імпульсивні особистості, якім лиш би покричати.
- Флегматики повільні «пофігісти».
- Меланхоліки просто плакси.
Характеристика цих типів не обмежується таким мізерним описом. У кожного з них є позитивні та негативні риси, які ми розглянемо у цій статті. Ви дізнаєтеся звідки почалася історія цієї концепції, як взагалі формується і вимірюється темперамент, а також отримаєте відповіді на найбільш поширені запитання.
Зміст контенту:
Історія зародження типів темпераменту
Концепція темпераменту бере свій початок у Стародавній Греції. У IV столітті до нашої ери Гіппократ припустив, що індивідуальні відмінності в характері та поведінці можна пояснити балансом біологічних рідин, або «гуморів», в організмі. Він виділив чотири гумори (рідини) — кров, флегма, жовта жовч і чорна жовч — кожен з яких асоціювався з певним темпераментом.
Спираючись на ідеї Гіппократа, лікар Гален розширив теорію гуморів і описав в своїй дисертації «De temperamentis» чотири основні темпераменти: сангвінік, флегматик, холерик і меланхолік. Вважалося, що ці темпераменти відображають основну природу людини, і вони були пов’язані з різними біологічними рідинами та фізичними характеристиками. Наприклад, сангвінічний темперамент асоціювався з великою кількістю крові, що, як вважалося, робило людей товариськими, оптимістичними та енергійними. А якщо людина має тенденцію бути або поводиться занадто спокійною або стриманою, можна припустити, що в її організмі забагато мокротиння, оскільки мокрота відноситься до флегматиків.
Сучасна медична наука відкинула теорії чотирьох темпераментів, хоча вони продовжують використовуватися як метафора в певних психологічних галузях. Іммануїл Кант, Еріх Адікес, Альфред Адлер, Едуард Шпрангер, Ернст Кречмер та Еріх Фромм — усі вони теоретично обґрунтовували чотири темпераменти (під різними назвами) і значною мірою вплинули на формування сучасних теорій темпераменту.
Ганс Айзенк (1916-1997) був одним з перших психологів, який проаналізував особистісні відмінності за допомогою психостатистичного методу під назвою факторний аналіз, і його дослідження привели його до думки, що темперамент має біологічну основу. Факторами, які він запропонував у своїй книзі «Виміри особистості», були:
- Нейротизм (N), схильність до негативних емоційю
- Екстраверсія (E), схильність отримувати задоволення від позитивних подій, особливо соціальних.
Поєднавши ці два виміри, Айзенк помітив, що результати виявилися схожими на чотири стародавні темпераменти.
Як формується темперамент?
Існує два підходи, що пояснюють формування темпераменту: біологічний та соціальний. З генетичної точки зору вважається, що темперамент частково визначається успадкованими рисами людини. Це означає, що деякі люди можуть бути більш товариськими, тривожними або чутливими до свого оточення через свою генетику. Нерідко люди мають темперамент, схожий на темперамент батьків, бабусь і дідусів. Medline Plus опублікували результати дослідження, в яких було сказано, що 20-60% нашого темпераменту визначається нашою генетикою.
Однак соціальні фактори також відіграють чималу роль у формуванні темпераменту людини. Наприклад, досвід раннього дитинства, такий як стиль виховання та соціальна взаємодія, може мати значний вплив на те, як дитина розвивається емоційно та соціально. Коротко кажучи, шанс стати меланхоліком набагато вищий у сім’ях, де з особистістю жорстоко поводяться і постійно гноблять.
Отже, темперамент формується в результаті складної взаємодії генетичних і навколишніх факторів (культура, виховання, оточення).
4 типи темпераменту
Протягом десятиліть дослідники та науковці визначили та розширили уявлення про чотири різні типи темпераменту. Теорія чотирьох основних темпераментів налічує сотні років. Вперше її запропонував Гіппократ у Стародавній Греції, припустивши, що чотири тілесні рідини визначають поведінку людини. Класифікації, якими ми користуємося сьогодні, були запропоновані Галеном на основі теорії тілесних рідин.
Сангвініки
Це енергійні люди, які бачать склянку наполовину повною, а не наполовину порожньою. Оскільки серед сангвініків є чимало екстравертів, то соціальна взаємодія дається їм легко. Балакучість, енергійність, позитивний погляд на життя — це типові риси для сангвініка.
Утім, попри чудовий арсенал позитивних рис, сангвініки не позбавлені характеристик, які ускладнюють їм життя.
Брак дисципліни — одна з головних проблем сангвініків. Їм важко концентруватися, уникати факторів, що відволікають, і довго зосереджувати свою увагу на довготривалих завданнях. Це все нерідко позначається на здатності доводити справи до кінця. Брак дисципліни може бути пов’язаний зі страхом невдач, перфекціонізмом або іншими чинниками. Важливо скоригувати свій стиль роботи, щоб подолати це, наприклад, знайти більш спокійне середовище для роботи, ставити розумні цілі або використовувати інструменти для підвищення продуктивності, такі як техніка Pomodoro.
Метод Pomodoro — це метод керування часом, розроблений Франческо Чірілло в кінці 1980-х. Цей метод використовує таймер для того, щоб розбити роботу на 25-хвилинні інтервали, які називаються «pomodori» (італійське слово, що означає «помідори») і розділені короткими перервами.
Цитата з Вікіпедії
Схильність до адиктивної поведінки — Сангвініки можуть бути більш схильними до адиктивної поведінки або мати проблеми з протистоянням нездоровій чи ризикованій діяльності. Це може призвести до розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, азартними іграми, шопінгом або іншими клінічними розладами.
| Позитивні риси | Негативні риси |
|---|---|
| Сповнені енергії — сангвініки зазвичай не виглядають втомленими або пригніченими. | Погана концентрація уваги — їм може швидко стати нудно і важко зосереджуватися на завданні. |
| Авантюристи — вони люблять пригоди і нові враження. | Потреба в заохоченнях — вони часто потребують запевнень у своїх позитивних якостях від інших, навіть якщо почуваються впевнено. |
| Оптимістичні — зазвичай мають позитивний погляд на життя і вміють бачити світлу сторону речей. | Часта втрата інтересу до певної діальності або ж навіть людей. У сангвініків нерідко простежується непостійність. |
| Чудові комунікатори — вони люблять поговорити та можуть легко і комфортно донести інформацію до інших, ділячись ідеями таким чином, щоб зацікавити інших. | Нерозсудливість — їхня схильність до пошуку гострих відчуттів може поставити їх у небезпечні ситуації, які можуть завдати шкоди їм самим або іншим. |
| Стресостійкі — у сангвініків чудова адаптивність до стресових чинників. Їх складно похитнути труднощами. | Надмірна впевненість — іноді сангвініки переоцінють свої можливості, через що рідко виконують свої обіцянки. |
Холерики
Це люди з сильною волею та імпульсивними почуттями. Особистості з “холеричним” типом темпераменту розсудливі та переконливі. Вони зазвичай не приймають “НІ” за відповідь і борються до кінця за свої цілі. Як працівники, вони швидкі та продуктивні, діють першими у надзвичайних ситуаціях і легко адаптуються до змін.
Рішучість та практичність роблять їх чудовими лідерами. Часто мають тверду думку, яку намагаються нав’язати, стаючи навіть маніпулятивними. Це вельми активні та товариські люди, яких не легко засмутити, але легко розлютити.
Серед їхніх слабких сторін є й інша сторона медалі. Найбільше всього їм шкодить надмірна імпульсивність і темпераментність. Особливо боляче вони сприймають програші, адже холерики часто ставлять високі цілі й не терплять прояву слабкості. Зазвичай це дуже зайняті та владні особистості, які не славляться терпінням до помилок інших людей. Досягнення поставленої мети для них є більшим пріоритетом, ніж налагодження соціальних зв’язків та стосунків.
| Позитивні риси | Негативні риси |
|---|---|
| Лідерство — холерики природжені лідери. Вони можуть взяти ситуацію під свій контроль і вести інших до спільної мети. | Нетерплячість — часто нетерплячі і легко засмучуються. Очікують, що інші будуть працювати так само енергійно, як і вони, і можуть дратуватися, коли справи йдуть недостатньо швидко. |
| Кмітливі — вони здатні приймати рішення хутко та ефективно, оскільки швидко мислять. | Зарозумілість — холерики можуть здаватися зарозумілими через свою впевненість і напористість. Це може викликати небажання сприймати критику чи зворотний зв’язок, що не рідко перешкоджає особистісному зростанню. |
| Незалежні — холерики самодостатні і можуть подбати про себе, не потребуючи підтримки інших у своїх починаннях. У них є власні ідеї, і їх нелегко схилити до чужих думок і поглядів. | Нечутливість — вони не славляться проявом почуттів до інших. У своєму прагненні до успіху холерики можуть ігнорувати емоційні потреби тих, хто їх оточує. |
| Креативні — завдяки жвавому мисленню і дивовижній здатності до творчості, у них є потік ідей, який, здається, ніколи не вичерпається. | Перфекціонізм — холерики мають схильність до перфекціонізму. Встановлюючи високі стандарти для себе та інших, вони наражають себе на стрес і вигорання, оскільки є шанс не виправдати свої очікування. |
| Асертивні — напористості та впевненості в холериків хоч відбавляй. Вони знають, чого хочуть, і не бояться висловлювати свою думку. | Імпульсивність — холерики надзвичайно темпераменті, легко спалахують та заводяться. |
Флегматики
«На релаксі» — це слово, яке, швидше за все, одразу спадає на думку при зустрічі з флегматиком. Флегматики це надійні люди з неабияким рівнем терпіння, що знаходять комфорт у повсякденності та рутині. Пасивні як у позитивному, так і в негативному середовищі. Зазвичай флегматики виявляють мало емоцій, що може здаватися пасивністю або бездушністю під час соціальної взаємодії.
Пасивна натура флегматиків робить їх схильними до прокрастинації. Причина в тому, що вони хочуть уникнути конфліктів і догодити всім. Для прикладу зволікають через те, що не зовсім чітко розуміють робоче завдання, а звертатися за роз’ясненнями не хочуть, оскільки вважають, що це може призвести до конфлікту.
| Позитивні риси | Негативні риси |
|---|---|
| Спокійні та розслаблені — флегматики славляться спокійною поведінкою і здатністю залишатися розслабленими навіть у стресових ситуаціях. | Замкнені — флегматики не надто відкриті люди, у них немає великого бажання виражати свої почуття. |
| Неконфліктні — флегматики не влізають в конфлікти і вважають за краще триматися в тіні. | Прокрастинація — флегматики можуть мати проблеми з мотивацією і зволікати з виконанням завдань або проєктів, особливо якщо вони відчувають себе перевантаженими або не знають, як діяти далі. |
| Хороші слухачі — вони чудово вміють слухати і виражати підтримку людині. Коли необхідно, то можуть запропонувати слушну пораду. | Відсутність напористості — іноді у них можуть виникати труднощі зі самоствердженням або відстоюванням своїх потреб і бажань. |
| Врівноважені — мають стійкий, послідовний підхід до життя, уникаючи імпульсивних рішень і дій. | Загальмованість — іноді ця риса може утримувати їх від використання можливостей або прийняття ризиків, які здатні привести до зростання і самореалізації. |
| Терплячі — легко фокусуються на будь-якому типі робити, але при цьому складно перемикаються на іншу. | Опираються змінам — флегматики можуть бути несприйнятливими до нового досвіду або змін у своїй рутині, вважаючи за краще дотримуватися того, що їм знайоме і комфортно. |
Меланхоліки
Смуток, депресія, апатичність, плаксивість та емоційність часто асоціюється у людей з меланхолійним типом темпераменту. Утім меланхоліки не позбавлені позитивних і сильних рис, таких як: креативність, надійність, емпатійність.
Меланхоліки не сприймають сімейні та соціальні зв’язки як щось, що обмежує їхню свободу та гнучкість, як це може бути у випадку з сангвініками чи холериками. Для них це страхувальна сітка, свого роду м’яке місце для падіння, але в набагато більшому масштабі. Це також те, що додає сенсу їхньому життю. Оскільки суспільство і родинні зв’язки є невіддільною частиною їхнього повсякденного способу життя і рутини, вони абсолютно не бачать себе без них.
| Позитивні риси | Негативні риси |
|---|---|
| Емпатійні — меланхоліки часто бувають добрими та турботливими до інших. Вони добре вміють слухати і розпізнавати, що насправді відбувається. | Похмурі — меланхоліки легко засмучуються, коли у них щось не виходить. |
| Креативні — серед усіх типів темпераменту меланхоліки найбільш творчі. Часто мають багатий внутрішній світ і сильну уяву, що може зробити їх відмінними митцями. | Надмірно чутливі — їх легко образити, якщо сказати або зробити щось не так |
| Вірні — меланхоліки, як правило, глибоко віддані своїм стосункам і обов’язкам, і часто йдуть на все, щоб виконати свої зобов’язання. | Встановлють нереалістичні очікування — у них часто занадто високі стандарти, по відношенню до себе та інших |
Як визначити тип темпераменту?
В Інтернеті можна знайти чимало ресурсів та інструментів, що допоможуть визначити тип темпераменту. Тестування — це один з найбільш розповсюджених способів. Однак важливо бути обережним при їх використанні. Багато з них можуть давати неточні результати, і люди часто повинні бути достатньо самосвідомими, щоб чесно відповідати на запитання цих тестів. Такі фактори, як ваш емоційний стан або настрій, можуть вплинути ваші відповіді і спотворити результати.
Однією з найбільш розповсюджених і перевірених методик виміру рівня темпераменту є тест Айзенка, що складається з 57 запитань. Він дозволить визначити не тільки тип темпераменту, а також виміряти рівень екстраверсії та інтроверсії.
Завантажити тест можна з нашого сайту у форматі PDF:
Чи може у людини поєднуватися два типи темпераменту?
Коротка відповідь — так. Довга відповідь звучить наступним чином.
Насправді ви не знайдете чистих сангвініків, холериків, флегматиків чи меланхоліків. Жодна особистість не підпадає під якийсь один конкретний тип. Однак існує поняття панівного типу темпераменту, який визначає наш стиль поведінки у більшості ситуацій. Тому якісь риси у нас більш виражені, а якісь менш, що дозволяє поєднувати різні моделі темпераменту. Наприклад, людина може демонструвати похмурість, стоїчність і емоційність, що характерно для меланхоліка, але при цьому також може бути домінантною і напористою, як холерик.
Як висновок, темперамент за проявом можна класифікувати наступним чином:
- Домінантний — панівна модель темпераменту, яка найбільш яскраво виражена і визначає патерни поведінки у більшості ситуацій.
- Значний — риси темпераменту, які нерідко притаманні особистості.
- Незначний — найменш слабко виражені характеристики темпераменту.
Чи може темперамент змінитися з часом?
Теорії, на яких ґрунтуються стилі темпераменту, припускають, що він є вродженим і зазвичай формується під впливом зовнішніх факторів, таких як досвід дитинства. Однак нерідко люди прагнуть змінити в собі певні риси характеру, які можуть бути пов’язані з певним темпераментом. Темперамент звісно відносно стабільний протягом життя людини, але він не є чимось незмінним. Докладаючи зусиль і практикуючись, люди можуть навчитися керувати свою поведінку.
Наприклад, якщо хтось схильний бути тривожним і реактивним, він може навчитися технікам усвідомленості (не тим, що навчають Інстаграмні блогери), щоб стати більш приземленим і зосередженим на теперішньому моменті. З іншого боку, якщо людина від природи більш інтровертна, вона може розвинути навички, які допоможуть їй почуватися комфортніше в соціальних ситуаціях і краще висловлювати свої думки та почуття.
Отже, хоч темперамент не можна повністю змінити, але його можна підкоригувати. Це можна робити як і самостійно, так і завдяки допомозі дипломованого психолога.
FAQ щодо темпераменту
Яка різниця між темпераментом і особистістю?
Особистість — це широкий термін, який використовується для позначення унікального набору поведінки, рис та емоцій, що визначають нашу поведінку. Розглядайте особистість як більш широке поняття, під яке підпадає ваш темперамент, а також інші риси особистості.
Який тип темпераменту найкращий?
Жоден, адже немає поганого чи хорошого типу темпераменту. Кожен темперамент має свої сильні та слабкі сторони, і те, що добре працює для однієї людини, може не працювати для іншої. Тому не потрібно зосереджуватися на спробах вписатися в певний тип темпераменту. Особистості краще за все зосередитись на вдосконалені тих рис, що, на її думку, заважають досягти бажаного чи погіршують життя.
Якому темпераменту найлегше досягти успіху в житті?
Поширеною помилкою є думка, що людям з одним певним темпераментом легше досягти успіху в житті, ніж іншим. Успіх — це складне і багатогранне поняття, на яке впливає безліч факторів, включаючи інтелект, соціальні навички і життєвий досвід. До того ж поняття успіху у кожної особистості різне: для одних це матеріальне накопичення (великий дім, крутий автомобіль, багато грошей), а для інших це щасливі стосунки у сім’ї й можливість займатися улюбленою справою.
Хоч деякі темпераменти можуть мати певні переваги в конкретних ситуаціях, наприклад, товариський і впевнений характер сангвініка добре підходить для продажів або публічних виступів, але успіх не визначається виключно темпераментом. Замість того, щоб зосереджуватися на тому, з яким темпераментом найлегше досягти успіху в житті, люди повинні зосередитися на визначенні власних сильних сторін і пристрастей, а також на розвитку навичок і знань, необхідних для досягнення своїх цілей.
