Емоційний Інтелект Як Фактор Успіху Людини

“Зустрічаєш по одягу, проводжаєш по розуму” – фраза, яка дотична до більшості людей. Зазвичай, коли ми бачимо когось нового, ми звертаємо увагу на те, як людина виглядає, говорить і поводиться. Ми намагаємося зрозуміти, наскільки вона розумна. Традиційно велика увага приділяється розвитку когнітивних здібностей, але є щось не менш важливе – як особа розуміє і контролює емоції. А це не що інше, як емоційний інтелект. Хоча це поняття вже міцно увійшло в наш лексикон, не всі до кінця усвідомлюють, що таке емоційний інтелект і чому він такий важливий. 

Що таке емоційний інтелект (EQ)

Сучасні наукові дані свідчать, що емоційний інтелект (також відомий як емоційний коефіцієнт або EQ) – це здатність розуміти, використовувати та керувати власними емоціями, щоб зняти стрес, ефективно спілкуватися, співпереживати іншим, долати труднощі та залагоджувати конфлікти.

Це навичка, яка може допомогти у багатьох сферах життя, від особистих стосунків до професійного успіху, включаючи успішність у школі чи на роботі. Кандидат з високим рівнем емоційного інтелекту має перевагу при влаштуванні на роботу. Насправді коли справа доходить до оцінки кандидатів на роботу, багато компаній звертають увагу на  емоційний інтелект так само як і на технічні здібності, і застосовують тестування EQ перед прийняттям на роботу.

Дослідження Hay Group виявило зв’язок між емоційним інтелектом (EQ) та ефективністю роботи:

• У 44 компаніях зі списку Fortune 500 продавці з високим EQ приносили вдвічі більше доходу, ніж їхні колеги з середнім або низьким EQ.
• 10% програмістів з найвищим EQ розробляли програмне забезпечення втричі швидше за інших.

Люди з низьким EQ частіше проявляють гнів, грубість, неввічливість та примхливість. Це створює стрес, вигорання та напружену атмосферу в команді.

Працівники з розвиненим EQ краще спілкуються, контролюють себе та рідше вступають у безпідставні конфлікти.

Набір людей з високим EQ збільшує ймовірність того, що команда об’єднається навколо спільної мети та розвине дружні стосунки.

Ці результати показують важливість EQ для продуктивності, командної роботи та загального успіху організації.

Історія поняття EQ

Коріння концепції емоційного інтелекту сягає часів Чарльза Дарвіна. Він відомий не тільки своїм трактуванням, що людина пішла від мавпи, а ще й у своїй роботі “Вираження емоцій у людей та тварин” заклав фундамент для розуміння ролі емоцій у виживанні та адаптації. 

Ця передова ідея заклала підґрунтя для подальших досліджень у сфері емоцій та їх впливу на поведінку. У 1920 році Едвард Торндайк помітив, що уміння керувати своїми емоціями та контактувати з іншими людьми – це навичка, яка не усім притаманна. Пізніше він описав це як “соціальний інтелект”. 

У 1990 році Пітер Саловей і Джон Майєр опублікували перше формальне визначення та модель емоційного інтелекту. Ось, що вони виявили:

Їхня модель включає чотири основні компоненти:

• Сприйняття емоцій. Здатність розпізнавати емоції у собі та інших. Сюди входить вміння “читати” вирази обличчя, мову тіла та тон голосу.
• Використання емоцій. Уміння використовувати емоції для покращення мислення та розв’язання проблем. Наприклад, використання позитивного настрою для генерування креативних ідей.
• Розуміння емоцій. Здатність аналізувати складні емоції, розуміти їх причини та наслідки, а також те, як вони змінюються з часом.
• Управління емоціями. Уміння регулювати власні емоції та впливати на емоції інших. Сюди входить здатність заспокоїтися в стресовій ситуації або мотивувати себе та інших.

Ця модель підкреслює, що EQ – це набір навичок, які можна розвивати та вдосконалювати. Вона також показує, що емоційний інтелект включає як особисті, так і соціальні компетенції.

Робота Саловея і Майєра заклала основу для подальших досліджень у цій галузі та сприяла зростанню інтересу до емоційного інтелекту в психології, освіті та бізнесі.

Хоча корені концепції сягають 1960-х років, активно про емоційний інтелект говорять приблизно останні 30 років. 

Як Деніел Гоулман змінив наше представлення про емоційний інтелект

У 1995 році справжнього фурору (гучного публічного успіху, який викликав палке схвалення) зробив американський вчений-психолог Деніел Гоулман, опублікувавши книгу “Емоційний інтелект”. 

Гоулман взяв складні наукові концепції та  “переклав”  їх мовою, зрозумілою кожному. Він показав, що успіх у житті залежить не тільки від того, наскільки ви розумні за тестами IQ, але й від того, як ви розумієте себе та інших.

Гоулман запропонував новий погляд: здатність розуміти емоції, керувати ними й взаємодіяти з іншими може бути навіть важливішою за математичні здібності.

Книга стала такою популярною, бо з’явилася саме тоді, коли світ був готовий її почути. Люди шукали нові шляхи для особистого зростання та кар’єрного успіху. І раптом з’ясувалося, що відповідь може критися у наших емоціях.

Після виходу книги світ змінився. З’явилися тренінги з розвитку емоційного інтелекту. Компанії почали шукати працівників не тільки з високим IQ, але й з розвиненим EQ. Люди почали приділяти увагу своїм емоціям не як до чогось, що треба контролювати, а як до ресурсу, який можна розвивати.

Гоулман показав нам, що бути емоційно розумним – це про те, як ефективно справлятися з викликами, будувати міцні стосунки й досягати успіху в усіх сферах життя.

5 компонентів емоційного інтелекту Дeніеля Гоулмана

Деніел Гоулман у своєму дослідженні визначив, що емоційний інтелект складається з п’яти основних компонентів: 

1. Самосвідомість – розпізнання емоцій, настрою, можливість подивитися на себе зі сторони та бути емоційно гнучким.
2. Самоуправління – вміння контролювати власні емоції та брати відповідальність за поведінку.
3. Мотивація – усвідомлення цілі та досягнення її.
4. Емпатія – уміння розпізнавати чужі емоції, уважно слухати співрозмовника, шукати можливість допомогти. 
5. Соціальні навички – уміння налагоджувати взаємовідносини.

Згадується мені одна історія з особистого життя, яка яскраво продемонструє як 5 компонентів емоційного інтелекту виглядають у реальному житті. 

Отже, 5 років тому я працювала менеджером з персоналу в IT компанії. Для загального розвитку інтелекту працівників я вирішила провести презентацію на тему “Типологія Маєрс-Бріггс (MBTI)”. Якщо говорити узагальнено, то вона допомагає виявити власні сильні та слабкі сторони, а також зрозуміти як людина розуміє світ і приймає рішення.

Самосвідомість: За день до презентації я почала відчувати сильний стрес. Я усвідомила, що ці емоції виникли через мій перфекціонізм і страх провалу перед важливими людьми, особливо керівником. Я зрозуміла, що моє хвилювання може негативно вплинути на виступ, тому намагалася глибше аналізувати свої почуття. Я запитувала себе: “Чому я так хвилююся? Що саме мене лякає? Чи справді є підстави для такого страху?”.

Самоуправління: Замість того щоб піддатися паніці, я вирішила взяти контроль над своїми емоціями. З цим мені допомогли кілька технік управління стресом: я робила глибокі вдихи, спланувала свій день, вказавши час на відпочинок, і прокручувала в голові майбутню презентацію, намагаючись заспокоїтися. Лягла спати раніше, щоб бути продуктивною наступного дня.

Мотивація: Важливим фактором є також усвідомлення для чого я роблю презентацію, що я хочу нею досягнути, яка цінність не тільки для компанії, але й для мене особисто. Я налаштувалась показати себе як професіонала, щоб допомогти працівникам краще пізнати себе. Замість того щоб дозволити страху поглинути мене, я перетворила його на мотивацію: “Це можливість показати свої знання та зусилля, які я вклала у цю презентацію”.

Емпатія: Під час підготовки до презентації я розмірковувала про те, як найкраще донести свої ідеї до керівника та працівників. Я намагалася зрозуміти їхні очікування та перспективи: “Що їх цікавить найбільше? Які запитання вони можуть поставити? Як мої аргументи можуть розв’язати їхні проблеми?”. Я ніби помінялася з ними ролями.

Соціальні навички: На початку презентації, я уважно спостерігала за реакціями аудиторії. Побачивши, що одна працівниця виглядає скептично, замість того щоб ігнорувати це, я вирішила звернутися до неї з відкритим питанням: “Я бачу, що у вас виникли сумніви. Можливо, ви маєте якісь питання, які я могла б пояснити?”. Цим кроком я продемонструвала відкритість до діалогу, готовність вислухати та враховувати думку інших. Такий підхід допомагає заручитися підтримкою навіть найскептичнішого члена команди.

Узагальнюючи всю історію, можна дійти висновку, що застосування п’яти компонентів емоційного інтелекту веде до успіху. 

1. Самосвідомість дозволяє вчасно розпізнати страхи.
2. Самоуправління сприяє заспокоєнню та концентрації.
3. Мотивація підтримує фокус на позитивному результаті.
4. Емпатія допомагає зрозуміти емоційний стан інших людей. 
5. Соціальні навички сприяють конструктивному вирішенню можливих труднощів.

У чому різниця між IQ та EQ

Ви, напевно, знаєте людей, які мають блискучі академічні здібності, але є соціально невмілими та неуспішними в особистих стосунках. Інтелектуальні здібності або ваш коефіцієнт інтелекту (IQ) самі по собі недостатні для досягнення успіху в житті. Так, ваш IQ може допомогти вам вступити до коледжу, але саме ваш EQ допоможе вам впоратися зі стресом та завести корисні особистісні стосунки. IQ та EQ існують у тандемі і є найбільш ефективними, коли вони доповнюють один одного.

Утім ці поняття все ж не тотожні. Головною відмінністю понять є те, що IQ більше стосується раціонального мислення і розв’язання технічних задач, тоді як EQ зосереджений на емоційній сфері та соціальній взаємодії. Тому якщо коротко, то IQ допомагає в інтелектуальних завданнях, а EQ – у соціальних і емоційних ситуаціях.

Залежність результатів успіху від рівня EQ

“Будеш багато вчитися – станеш розумним, а якщо будеш розумним, то успіх сам до тебе прийде“.

Батьківська народна мудрість

Гадаємо, що для багатьох з вас ці слова були доволі знайомі. Із самого дитинства нам говорять, що наш інтелектуальний розвиток стане вирішальним у тому, яке ми місце займемо у цьому світі. Однак, ви самі могли помітити, що золоті медалісти і випускники із червоними дипломами після випуску із навчальних закладів не завжди досягають високих вершин та якості життя. Та нерідко на цьому високому рівні нам вдається побачити людей, які особо не виділялися інтелектуальними здібностями. І ці спостереження були науково підтверджені – найбільш успішні люди, не найрозумніші.

Ось кілька досліджень і концепцій, які підтверджують цей погляд:

Деніел Гоулман у своїй книзі “Робота з емоційним інтелектом”  представляє дослідження, які підтверджують ідею про те, що люди з високим EQ краще справляються зі стресом, мають кращі взаємостосунки та з більшою ймовірністю досягнуть успіху, ніж ті, хто покладається виключно на свій інтелект.

У 1920-х роках психолог Льюїс Термен провів одне з найвідоміших досліджень людей із високим IQ відоме як “Генетичне дослідження геніальності” (Genetic Studies of Genius)”. Він спостерігав за їхнім життям впродовж багатьох років, намагаючись визначити, чи пов’язаний високий інтелект з успіхом у житті. Результати дослідження показали, що лише частина цих людей досягла виняткових успіхів, тоді як інші мали середні або навіть нижчі життєві досягнення. Це свідчить про те, що високий IQ не є гарантією життєвого успіху.

Результати дослідження Льюїса Термена “Генетичне дослідження геніальності”

Психолог Анжела Дакворт у своїй книзі “Grit: The Power of Passion and Perseverance” досліджує вплив наполегливості, стійкості та мотивації на досягнення життєвих цілей. Вона стверджує, що наполегливість і пристрасне прагнення досягти довгострокових цілей є більш важливими для успіху, ніж рівень інтелекту.

Отже, сила в EQ?

Так, EQ це однозначно сила, яку не варто ігнорувати. Високий EQ справді спрощує життя. Однак, теж саме ми можемо сказати і про IQ. Власне для цього цей проєкт і ведеться, щоб ви поповнювали свої знання і дивилися на світ ширшими очима. Ви можете апелювати: “Але ж Нобелівський лауреат свідчить, що розвинений емоційний інтелект важливіший. До того ж, ви навели дані, які підтерджують теорію, що люди з розвиненим емоційним інтелектом більш успішні“. Чи станемо ми це спрощувати? Ні. Проте нам важливо, аби у вас не створилося хибне уявлення, що IQ майже нічого не значить.

Чудовий контроль емоцій це звісно круто, однак саме ваш інтелектуальний розвиток дозволяє орієнтуватися у житті, бути цікавою особистістю, стає базою для того, щоб отримати омріяну роботу чи відкрити власну справу. Тому справжня сила в балансі, а не в домінуванні чогось одного. Китайські мудреці не даремно придумали філософію Інь-Ян, яка залишається актуальною донині. Наша увага повинна бути зосереджена на розвитку обох сторін – EQ та IQ.

Зрештою, життя — це постійне навчання і вдосконалення. Ні IQ, ні EQ не є абсолютними перевагами самі по собі, але разом вони створюють гармонійний фундамент для успіху. Ми заохочуємо вас досліджувати обидві сторони, знаходити баланс між логікою та емоціями, адже саме це дає можливість стати цілісною, зрілою особистістю.