Клієнт-центрована терапія Роджерса: все, що треба знати

У сьогоднішній час ідея клієнт-центрованої терапії може здатися трохи дивною. Адже як це вона може бути не зосередженою на клієнті, коли у багатьох сферах існує правило “Клієнт завжди правий”. Зараз цей термін здається зайвим, але коли він був вперше розроблений, це була не просто нова ідея, а справжня революція в стосунках між клієнтом і терапевтом.

До того, як у 1950-х роках з’явилися різні напрями терапії в гуманістичній психології, єдиними реальними формами терапії були поведінкова та психодинамічна (психоаналіз, аналітична психологія Юнга та ін.). Ці підходи зосереджувалися на підсвідомому чи несвідомому досвіді клієнтів, а не на тому, що лежить “на поверхні”.

Багато сучасних популярних форм терапії є більш клієнтоорієнтованими, ніж психотерапія початку ХХ століття, але все ще існує специфічна форма терапії, яка вирізняється з-поміж інших своєю зосередженістю на клієнті та небажанням давати клієнту будь-які вказівки.

Що таке клієнт-центрована терапія?

Клієнт-центрована терапія (КЦТ) зародилася завдяки Карлу Роджерсу у 1940-1950-х роках. Її корені тягнуться з ідеї Роджерса, що люди мають тенденцію до самоактуалізації, або бажання реалізувати свій потенціал і стати найкращими, якими вони можуть бути. Його форма терапії мала на меті дозволити клієнтам реалізувати цей потенціал, покладаючись на власні сили для змін.

Клієнт-центрована терапія — це недирективна форма розмовної терапії, що означає, що вона дозволяє клієнту вести розмову і не намагається жодним чином керувати ним. Цей підхід ґрунтується на одній життєво важливій якості: безумовному позитивному ставленні. Це означає, що терапевт утримується від засудження клієнта з будь-якої причини, надаючи йому джерело повного прийняття і підтримки.

Хоч його метою було триматися якомога меншого директивного підходу, він зрештою зрозумів, що терапевти скеровують клієнтів навіть у невидимий спосіб. Він також виявив, що клієнти часто звертаються до терапевтів за певними порадами чи вказівками.

Як працює клієнт-центрована терапія?

Клієнт-центрована терапія зосереджується в першу чергу на потребах клієнта. Замість того, щоб давати глибокий аналіз труднощів клієнта або прив’язувати його теперішні думки та поведінку до минулого досвіду, терапевт вислуховує клієнта і створює сприятливе середовище для прийняття ним самостійних рішень. Це також означає, що особистісно-орієнтований терапевт уникає засудження клієнта з будь-якої причини та повністю приймає його. Відсутність осуду — це якість, відома в цій галузі як “безумовне позитивне ставлення“.

Практика особистісно-орієнтованої терапії вимагає від психотерапевта розуміння того, як влаштований світ з точки зору клієнта. Тому він може ставити запитання для уточнення, коли має сумніви щодо чогось, чим поділився клієнт.

Згідно з теорією роджеріанського підходу, непрямий підхід допомагає клієнту краще усвідомити ті частини себе, які він раніше заперечував. Коли терапевт реагує на почуття клієнта і привносить певний рівень емпатії в кожну терапевтичну сесію, він привертає увагу до цих частин, але коли втручання незначне або взагалі відсутнє, клієнт вільний приймати рішення самостійно, не роблячи терапевта центром своїх думок і почуттів.

По суті, клієнт-центрована терапія не має на меті вирішити конкретні проблеми або полегшити симптоми, а допомагає клієнту позбутися думки або відчуття, що на нього впливають зовнішні фактори, які він не може контролювати.

Які ключові поняття клієнт-центрованої терапії?

Для послідовників Роджерса умови, в яких проходить терапія, відіграють важливу роль для змін у клієнта. Цей підхід передбачає створення терапевтичного середовища, яке є конформним, неупередженим та емпатійним. Досягти цього можливо завдяки трьом характеристикам:

• Щирість і конгруентність
• Безумовне позитивне ставлення
• Емпатійне розуміння

Використовуючи ці три техніки, терапевти можуть допомогти клієнтам психологічно зростати, ставати більш самосвідомими та змінювати свою поведінку. Таке середовище дозволяє клієнтові відчувати себе у безпеці та звільнює від почуття осуду.

Щирість і конгруентність

Терапевти, що використовують клієнт-центрований підхід, демонструють щирість і конгруентність зі своїми клієнтами. Це означає, що вони завжди діють відповідно до власних думок і почуттів, дозволяючи собі ділитися ними відкрито і чесно.

Це вимагає самосвідомості та реалістичного розуміння того, як внутрішні переживання, такі як думки та почуття, взаємодіють із зовнішнім досвідом. Моделюючи щирість і конгруентність, терапевт може допомогти клієнтам навчитися цим важливим навичкам.

Демонстрація щирості та конгруентності також допомагає створити безпечні, довірливі стосунки між клієнтом і психотерапевтом. Ця довіра сприяє відчуттю безпеки, що може допомогти більш комфортно брати участь у терапії.

Безумовне позитивне ставлення

Погляньмо, що власне Роджерс говорив з цього приводу:

Коли люди висловлюють безумовне позитивне ставлення, незалежно від того, чи це йде від терапевта або інших людей, які є частиною мережі соціальної підтримки людини, це відіграє важливу роль у зростанні цієї особистості. Воно дає нам зрозуміти, що ми отримаємо благодать і прийняття, навіть попри свої помилки та невдачі.

Роджерс вважав, що безумовне позитивне ставлення дозволяє людям бути справжніми з собою і розкривати свої найглибші страхи чи таємниці, отримуючи при цьому прийняття. Це є ознакою здорових стосунків, у тому числі між романтичними партнерами, друзями та членами сім’ї. Безумовне позитивне ставлення дає людям комфорт і свободу безпечно бути собою, не боячись бути відкинутими або втратити любов інших людей.

Емпатійне розуміння

Емпатія, на думку Роджерса, є одна з найбільш важливих навичок для психотерапевта. Її мета полягає в тому, щоб допомогти клієнту налагодити взаєморозуміння з терапевтом і переконати, що його повністю розуміють. Це може забезпечити клієнтові середовище, необхідне для роздумів над власними внутрішніми думками, сприйняттям та емоціями, що може запропонувати унікальні інсайти, до яких не було доступу раніше.

Важливість Я-концепції

Ще однією ключовою особливістю особистісно-орієнтованого підходу Карла Роджерса є поняття “Я-концепції“. Роджерс визначив цю концепцію як «організований, послідовний набір уявлень і переконань, які людина має про себе».

Я-концепція важлива для нашого загального життєвого досвіду і впливає на те, як ми сприймаємо себе і навколишній світ. Наприклад, якщо ви вважаєте себе розумною людиною, ви можете поводитися впевнено і сприймати свої дії як вчинки розумної людини.

Однак, сумна правда полягає у тому, що наше уявлення про себе не завжди збігається з реальністю, і ми можемо бачити себе зовсім не таким, яким нас бачать інші люди. Наприклад, ви можете вважати себе непривабливим, тоді як інші люди вважають вас симпатичним та з гарними рисами обличчя. Така думка про себе може поступово почати відображатися на вашій поведінці та призвести до розвитку низької самооцінки.

За допомогою особистісно-орієнтованої терапії людина можете отримати справжню підтримку, яка допоможе сформувати більш позитивне уявлення про себе.

Цілі клієнт-центрованої терапії

Як і багато сучасних форм терапії (наприклад, наративна терапія або когнітивно-поведінкова терапія), цілі клієнт-центрованої терапії залежать від клієнта. Залежно від того, кого ви запитаєте, хто є терапевтом і хто є клієнтом, ви, швидше за все, отримаєте ряд різних відповідей — і жодна з них не буде неправильною!

Однак є кілька загальних цілей, на яких зосереджується терапія Роджерса в цілому. Ці загальні цілі полягають у наступному:

• Сприяти особистісному зростанню та розвитку
• Усунути або пом’якшити відчуття дистресу
• Підвищити самооцінку і відкритість до досвіду
• Поглибити розуміння клієнтом самого себе

Ці цілі охоплюють надзвичайно широкий спектр підцілей або завдань, але також часто клієнт може придумувати власні цілі для терапії. У призмі клієнт-центрованої терапії психотерапевт не може поставити ефективні цілі для клієнта через недостатнє знання його. Тільки клієнт достатньо знає себе, щоб визначитися з кінцевою метою терапії.

Серед інших переваг, які зазвичай отримують клієнти, можна виділити наступні:

• Більша узгодженість між уявленнями клієнта та його реальним “Я”.
• Краще розуміння та усвідомлення.
• Зменшення невпевненості та почуття провини.
• Більша довіра до себе.
• Здоровіші взаємостосунки з людьми.
• Покращення самовираження.
• Покращення психічного здоров’я в цілому.

Які техніки використовуються в клієнт-центрованій терапії

Безумовне позитивне ставлення, прояв щирості та емпатії — це база, яку використовує будь-який терапевт роджеріанського підходу. Утім існують ще інші техніки, які допомагають клієнту отримати позитивні результати від терапевтичних сесій. Серед них виділяються наступні:

Активне слухання

Активне слухання означає, що терапевт зосереджується на тому, що говорить співрозмовник. Він не просто чує слова, а приділяє пильну увагу почуттям і думкам співрозмовника. Сильною перевагою цього методу є те, що він допомагає краще зрозуміти думки клієнта навіть для нього самого. В активному слуханні виділяються також декілька важливих особливостей:

• Мова тіла — один зі способів показати клієнту, що терапевт приділяє йому увагу. Відкритий стиль спілкування (не схрещені руки та ноги), легкий нахил вперед і підтримка зорового контакту (звісно, що не дивитися, як удав на мишку) допомагає встановити контакт і показати небайдужість.
• Рефлексія — інший аспект активного слухання — це вербальне реагування на те, що вам говорять. У багатьох видах терапії терапевт намагається інтерпретувати те, що має на увазі клієнт, і побачити це через свою власну призму.
• Перефразування — неправильно зрозуміти значення слів клієнта не складає великих труднощів. Для цього терапевт перефразовує сказане клієнтом, аби зрозуміти, про що йде мова.
• Тон — завдяки тону ми можемо краще розуміти контекст і ставлення людини до нас. Терапевту необхідно уникати сильної інтонації, оскільки вона часто може бути сприйнята клієнтом як осуд або відсутність емпатії. Тон повинен залишатися рівним і спокійним.
• Відкриті запитання — коли терапевт ставить запитання клієнту, то у нього є вибір: спрямувати його до певної відповіді або залишити запитання відкритим. В особистісно-орієнтованій психотерапії перевага надається відкритим питанням. Крім того, відкриті запитання мають тенденцію викликати більше інформації, ніж просто почути у відповідь “Так” або “Ні”.

Чи ефективна клієнт-центрована терапія?

Однією з критичних зауважень щодо терапії, орієнтованої на клієнта, є те, що вона є нечіткою і складною для перевірки експериментальним шляхом (цим грішать, до речі, багато напрямів), що ускладнює об’єктивне визначення її ефективності. Однак концепції, що лежать в основі цієї теорії, були більш детально вивчені, що дозволило зробити наступні висновки:

• Щирість і конгруентність призводять до кращих результатів, особливо коли вони використовуються в шкільних консультаціях.
• Безумовне позитивне ставлення також є ефективним, особливо для покращення загального самопочуття людей з афективними або тривожними розладами.
• Емпатійне ставлення сприяє позитивним результатам, особливо для людей, які переживають депресію та тривогу.

Єдиною загадкою залишається лише те, що неясно чи достатньо лише цих факторів для досягнення стійких змін у клієнта. Утім результати для клієнтів можуть також залежати від їхнього сприйняття терапевта — наприклад, якщо вони не бачать у терапевті емпатії, вони можуть не відчути позитивних результатів від лікування.

Критика клієнт-центрованої терапії

Як і багато інших теорії і напрямів, КЦТ не позбавлена певних недоліків і критики. Коли не рідко скаржаться на вибірку Досліджень Роджерса; його теорія переважно базується на студентах коледжів, а це означає, що вибірка складалася з переважно молодих, розумних і вербальних особистостей. Це визначає можливість узагальнення теорії. Ця вибірка переважно повідомляла про проблеми з адаптацією; таким чином, терапія є найбільш ефективною для вирішення проблем з адаптацією. Вона менш ефективна у вирішенні інших психологічних проблем, які є більш серйозними: шизофренія або панічні атаки.

Роджерс також не зміг розробити та пояснити, як потреба в самоактуалізації є вродженою. Припущення зробив, але роботу механізму не описав. Окрім цього, Роджерс проігнорував несвідомі фактори, що впливають на поведінку і сприйняття.

Були також припущення, що клієнт може не повідомляти про суб’єктивний досвід фактично і може цензурувати його, представляючи ідеальний образ себе. Таке приховування інформації може вплинути на діагноз і прогноз. Критики також припускають, що комунікативні здібності клієнта сильно впливають на те, що терапевт знає про клієнта. Наприклад, дуже експресивна людина розповість терапевту більше, ніж та, яка є більш замкненою.

Занадто велика недирективність у підході, на думку критиків, може призвести до того, що терапевт буде підтримувати, не кидаючи виклик, який необхідний для того, щоб клієнт змінився. Коли терапевт недирективний і пасивний, клієнту не тільки може стати важко знайти свій шлях, але й терапія може виявитися неефективною, оскільки він не зможе досягти довгострокових змін. Оскільки ця терапія не кидає виклик глибинній проблемі, що лежить в основі, вона може не мати постійного впливу на клієнта.

Ця теорія є занадто спрощеною і нереалістично оптимістичною. Це пов’язано з тим, що не всі люди прагнуть бути повноцінно функціонуючими, і не завжди вони виправляються. Клієнт-центрована терапія, заснована на цій теорії, не враховує розвиток, поведінкові, когнітивні та біологічні перспективи, що може призвести до недооцінки клієнта та його проблем. Теорія значною мірою базується на слуханні та турботі, яких вже недостатньо для того, щоб принести зміни. Вона не підходить і не є ефективною для тих, хто не мотивований до змін, або для тих, хто має важку психопатологію.

Критики стверджують, що ця терапія занадто оптимістично готує клієнтів до реальної роботи через свою безумовно позитивне ставлення. Вона менш сфокусована на проблемах і діє як пряма техніка, що допомагає клієнтам вирішувати проблеми. Оскільки терапія орієнтована на клієнта, її ефективні результати залежать від працьовитості та проникливості клієнта. Крім того, ця терапія не може бути застосована до дітей.

Для кого ідеально підійде Клієнт-центрована терапія?

Клієнт-центрована терапія може бути корисною для клієнтів, які мають справу з широким спектром проблем, таких як:

• Проблеми у стосунках
• Фобії
• Панічні атаки
• Зловживання психоактивними речовинами
• Розлади особистості
• Низька самооцінка, пов’язана з депресією
• Розлади харчової поведінки та відновлення після травм

Роджеріанський підхід також може бути корисним для людей, які уникають терапії через страх осуду або критики. Ці проблеми добре пропрацьовуються завдяки атмосфері безумовного позитивного ставлення, яку створюють терапевти. Люди, які прагнуть покращити свою самосвідомість і здатність вирішувати проблеми, також можуть отримати користь від особистісно-орієнтованої терапії з кваліфікованим консультантом.

Завершальне слово

Отже, клієнт-центрована терапія — це гуманістичний підхід, розроблений Карлом Роджерсом, який ставить клієнта в центр власного зростання і зцілення. Роль терапевта полягає у створенні необхідних умов для самоактуалізації, проявляючи справжню турботу, емпатію та повагу до суб’єктивного досвіду клієнта.

Деякі ключові ідеї, які ми розглянули, — це акцент на Я-концепції, вродженому прагненні людини до зростання та важливості терапевтичних стосунків, а не технік. Дослідження показують, що терапія, орієнтована на клієнта, може бути ефективною, особливо для таких проблем, як депресія і тривога. Dона найкраще працює для людей, які внутрішньо мотивовані до інсайту і зростання.

Хоч сьогодні вона не практикується так широко, як структурована терапія, наприклад, КПТ, традиція клієнт-центрованої терапії має незаперечний вплив на те, як ми розглядаємо терапевтичний процес. Основні принципи, такі як активне слухання, безумовне позитивне ставлення, сьогодні вважаються фундаментальними в багатьох терапевтичних підходах.

Отже, в нашу сучасну епоху суворих інструкцій і допомоги, заснованої на вимірюваннях, КПЦ продовжує працювати та допомагати людям.

Використані джерела

1. Rogers CR. Significant aspects of client-centered therapy. Am Psychol. 1946;1(10):415-22. doi:10.1037/h0060866
2. Moon KA, Rice B. The nondirective attitude in client-centered practice: A few questions. Person-Centered & Experiential Psychotherapies. 2012;11(4):289-303. doi:10.1080/14779757.2012.740322
3. Kolden GG, Wang C-C, Austin SB, Chang Y, Klein MH. Congruence/genuineness: A meta-analysis. Psychotherapy. 2018;55(4):424-433. doi:10.1037/pst0000162
4. Farber BA, Suzuki JY, Lynch DA. Positive regard and psychotherapy outcome: A meta-analytic review. Psychotherapy. 2018;55(4):411-423. doi:10.1037/pst0000171
5. Elliott R, Bohart AC, Watson JC, Murphy D. Therapist empathy and client outcome: An updated meta-analysis. Psychotherapy. 2018;55(4):399-410. doi:10.1037/pst0000175