Ірвін Ялом: життя — політ в екзистенційній терапії

Ірвін Ялом — жива легенда психотерапії. Засновник школи екзистенціальної психології, знаний психіатр і викладач ― за його підручниками навчаються тисячі майбутніх лікарів по всьому світу, доктор медичних наук, професор психіатрії Стенфордського університету. Відтоді, як написав «Теорію і практику групової психотерапії» в 1970 році, став головною фігурою в психотерапії. А з того часу  книга перевидавалась вже шість разів.

Інші значні внески ― бестселер NY Times Loves Executioner і казки про психотерапію. Його книжки «Коли Ніцше плакав», «Брехуни на кушетці», «Шопенгауер як ліки» і «Проблема Спінози» стали бестселерами. Його твори перекладені понад 20 мовами світу, їх вивчають терапевти і ними зачитуються не не тільки вони… Так, все це про нього ― залюбленого у свою роботу інтелектуала і працелюба з неймовірним почуттям гумору, Ірвіна Ялома.

«Людина повинна носити в собі хаос і шаленство, щоб породити зірку, яка танцює»

Ірвін Ялом «Коли Ніцше плакав»

Дитинство і юність майбутньої зірки психотерапії

Ірвін Ялом народився у Вашингтоні 13 червня 1931 року в сім’ї емігрантів, які поїхали з маленького польського містечка Цельце до Америки відразу після Першої світової війни. Столиця Сполучених Штатів здавалась їм надійним прихистком і осередком майбутнього добробуту. Та багатіями вони не стали.

Ірвін ріс у бідному районі з криміногенною обстановкою і переважно чорношкірими мешканцями.  На вулицях часто було небезпечно, тому більша частина його хлопчачого життя проходила у невеличкій квартирі над продуктовим магазином батьків. Його світом і захопленням було читання: двічі на тиждень хлопчик їхав на велосипеді до центральної бібліотеки, щоб запастися необхідним живленням для серця і розуму.

Пробудження літературних смаків і потяг до науки

Батьки не складали для Ірвіна список літератури, не консультували і не формували його художніх смаків. Вони мали лише початкову освіту, книжок не читали, а весь час присвячували роботі ― намагалися вижити у непривітному світі. Сім’я жила у скруті, прибутку від магазину вистачало лише на необхідне.

Можливо, саме тому вибір книг Ірвіна був примхливим, частково скерованим інтер’єром бібліотеки: найбільш привабливою хлопцю здавалась  велика шафа у центрі читацької зали. На її полицях були зібрані біографії видатних людей ― вчених, політиків, мандрівників і, звісно, письменників.  Він читав їх за алфавітом ―  від Джона Адамса до Заратустри, і не зупинився, поки на полицях лишались невідомі йому біографії.

Та на схилі літ він напише в мемуарах, що притулок він все ж таки знайшов у художній літературі. Саме вона стала альтернативою буденному життю, джерелом натхнення та мудрості. І це мало статися ― врешті-решт він вирішив, що кращого майбутнього як письменництво і уявити не може.

Та й  рішення вивчати психіатрію було для нього шляхом, що наближає до літератури. В усякому разі, так він сприймав його спочатку.

Ірвін Ялом як родоначальник екзистенційної психотерапії

Мабуть, спочатку слід нагадати уважному читачу, що екзистенціалізм  ― це філософський напрямок, який позиціює і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Ця філософія відома з ХІХ століття і біля її витоків стояв Серен К’єркегор. А екзистенційна психологія — це ідеальний приклад того, як філософія екзистенціалізму знайшла своє застосування в психотерапії. Екзистенціалізм стверджує, що всі ми існуємо у світі, повному розбіжностей і позбавленому закладеного сенсу. Завдання людини — продовжувати шукати цей сенс існування всупереч абсурдності світу. Екзистенціалісти йдуть назустріч неминучому та глибоко досліджують ідею справжнього сенсу існування кожного з нас.

Екзистенційна психотерапія концентрується на пошуку відповідей на неминучі питання буття та наповненні життя клієнта змістом. У процесі особа вчиться бачити і усвідомлювати своє існування як унікальне і неповторне, починає активно переживати і осмислювати своє життя, свою роль і призначення в ньому, бачити себе як головного дійового персонажа.

Екзистенціальна психотерапія визнає чотири основні людські проблеми, з якими борються всі люди: ізоляція, безглуздість, смертність і свобода. Своїми роботами Ялом допоміг пояснити екзистенціалізм і продемонструвати його важливість у терапії.

Та суть у тому, що не можна вивчитись на екзистенціального психотерапевта. Спочатку слід стати хорошим психотерапевтом, а потім почати розвивати чутливість до екзистенційних проблем. Як? Ялом пропонує історії.

Терапевтичний підхід Ірвіна Ялома: спочатку було слово

Ірвін Ялом охоче розповідає про перший досвід терапії з історією. На першому з восьми запланованих сеансів клієнтка сказала йому, що лесбійка, а він не знав значення цього слова. І вирішив, що єдиний спосіб спілкування з нею ― бути чесним. Тож він попросив пояснити значення слова і за вісім тижнів у них з клієнткою склалися тісні дружні стосунки.

Цю історію Ялом розповів як кейс на одній зі студентських конференцій. І був вражений увагою зазвичай невгамовних студентів і колег, які відзначили надзвичайний досвід. Адже він просто розповів історію, яка здавалася такою природною і легкою. І саме тоді він зрозумів, що знайшов своє місце у світі.

Цей спогад ― визначальний момент для Ялома. Це був справжній злет. У певному сенсі його робота відтоді полягала в розповіданні історій, оповідань про зустрічі з людьми як терапевта, історій, які навчають спілкуватися.

«Ми — хранителі таємниць. А таємниці спроможні завдавати болю».

Ірвін Ялом «Лист молодому психотерапевту»

До цього моменту, попри успіхи в навчанні, ніхто не визнавав, що в Ірвіна якийсь особливий талант. А він сам мав лише примарне відчуття своїх здібностей. Вперше його відзначили — він зробив те, чого його вчителі ніколи раніше не бачили.

Ялом розглядає кожну проблему, з якою стикається під час терапії, як щось на кшталт головоломки, над вирішенням якої він і його пацієнт повинні працювати разом. Він описав цю динаміку в «Каті кохання», що складається з 10 історій пацієнтів, які проходять терапію. Це правдиві історії з роботи Ялома, зі зміненими іменами, але реальними деталями. Історії зосереджені не лише на пацієнтах Ялома, а й на його власних почуттях і думках як терапевта. Він ніби гуманізує терапію ― показує терапевта як звичайну людину.

Перша книга, групова терапія і випробування популярністю

Першу популярність і авторитет серед психотерапевтів Ялом отримав завдяки «Теорії та практиці групової психотерапії». У книзі, опублікованій у 1970 році, стверджується, що динаміка групової терапії є мікрокосмом повсякденного життя, і що вирішення стосунків у терапевтичній групі може мати значні терапевтичні переваги поза нею.

До появи книги, яка дуже швидко стала навчальним посібником, сеанси психотерапії були індивідуальними: два крісла, очі в очі, психотерапевт більше слухає, а клієнт розповідає ― класика.

Вивчення і практика групової терапії Ялома дозволили йому визначити конкретні фактори, що призводять до значних змін для членів групи. Насправді спочатку він сам ставився до групової терапії зі скептицизмом, але потім став її вірним прихильником. Ялом вважав, що групова терапія створює певну динаміку, яка посилює зцілення, водночас кидаючи виклик терапевту.

Основні терапевтичні фактори Ялома, які впливають на зміни та зцілення в груповій терапії:

• Універсальність допомагає усвідомити, що учасники групи не самотні у своїх імпульсах, проблемах та інших питаннях;
• Поширення інформації сприяє навчанню і надає членам групи знання щодо їхньої конкретної психологічної ситуації;
• Альтруїзм дозволяє клієнтам отримати відчуття цінності та значущості, допомагаючи іншим членам групи;
• Міжособистісне навчання вчить клієнтів, як розвивати сприятливі стосунки;
• Групова згуртованість дає учасникам відчуття прийняття, приналежності, цінності та безпеки. 

Започаткована Яломом екзистенційна психотерапія фокусується на опрацюванні складнощів клієнта, які заважають йому набути контакту з середовищем і самим собою. Терапія допомагає кожному стати активним учасником свого життя: проживати складні емоції, робити вибори і нести за них відповідальність. І, мабуть, головна навичка, якої набувають учасники, це прийняття.

• Приймаючи відповідальність, ми позбавляємося позиції жертви обставин і вчимося приймати рішення самостійно.
• Приймаючи свою смертність, більше цінуємо життя.
• Приймаючи відсутність заданого сенсу як умову існування, шукаємо і створюємо сенси для себе.
• Приймаючи неминучість самотності, вчимося спиратися на себе і вступати у стосунки з іншими людьми усвідомлено.

Як Ірвін Ялом вплинув на наш світ

Протягом перших десяти років у Стенфорді Ірвін Ялом багато читав філософських трактатів і фахових наукових робіт. Його першими публікаціями були наукові статті у фахових журналах. Найперша книга «Теорія і практика групової психотерапії» широко використовується як підручник для підготовки терапевтів от вже пів століття. Викладачі і психотерапевти користуються його прийомами групової терапії, заснованими на найкращих доступних емпіричних доказах.

Потім створювались «Екзистенціальна психотерапія» (підручник для курсу, якого на той час не існувало), «Стаціонарна групова психотерапія» (посібник для ведення груп у стаціонарному психіатричному відділенні).

Мабуть, було б дивним, якби Ялом не використав свій талант і здібності гарного оповідача у літературі. Ні, Ялом не кинув читати філософські твори, а джерелом для всього, що він написав, лишалася екзистенціальна психотерапія. Усі книжки оповідань і романи були способом розширення тих чи інших аспектів екзистенціальної психотерапії.

Але можна припустити, що своїм успіхом у розповіді Ялом певною мірою має завдячувати тим коротким і не дуже історіям, які черпає у зустрічах з клієнтами, на терапевтичних сеансах. Ці розповіді мають наукове підґрунтя, але читаються як роман.

Літературні твори Ялома

Настав той час, коли Ірвін Ялом, намагаючись викласти аспекти екзистенціальної терапії, звернувся до літературних джерел. Спочатку це була книга терапевтичних казок: «Кат кохання», «Мама та сенс життя»  — збірка правдивих і вигаданих терапевтичних історій. Потім романи. І хоча ці книги були бестселерами для широкої аудиторії і часто отримували відгуки через їхні літературні переваги, задумував їх автор як педагогічні твори — книги повчальних оповідань і новий жанр — повчальний роман. Їх було багато перекладено — кожну приблизно на п’ятнадцять-двадцять мов, і за кордоном вони не менш популярні, ніж в Америці.

Роман «Коли Ніцше плакав», наприклад, отримав Золоту медаль Співдружності за найкращу художню літературу 1993 року, а у 2009 році був відзначений на Віденському книжковому ярмарку. Книга понад чотири роки очолювала список бестселерів Ізраїлю.

Всього Ялом написав 4 художніх книги, 9 науково-популярних і кілька збірок спогадів і мемуарів.

Ірвін Ялом був нагороджений премією Foundations Fund Award у 1976 році та премією Оскара Пфістера у 2001 році від Американської психіатричної асоціації.

Можемо потішити українського читача тим, що більшість художніх творів американського письменника і психотерапевта перекладена українською мовою, є у бібліотеках і книгарнях.

Так у 2017 році перекладено дві книги.

• «Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта» (1989). Реальні історії пацієнтів ― одруженої жінки, чиє життя руйнує нерозділене кохання до молодого лікаря, самотньої дівчини, яка за веселою усмішкою приховує страх смерті, і лікаря, що щиро намагається подолати власні психологічні проблеми і змінюється разом із пацієнтами.
•  «Шопенгауер як ліки. Психотерапевтичні історії»(2005). Психотерапевт взнає, що жити йому залишається щонайбільше рік, і вирішує дізнатися, як склалося життя тих пацієнтів, яким він не зміг допомогти. Під час зустрічі з одним із них, розуміє, що тому вдалося вилікуватися самотужки завдяки… філософії Артура Шопенгауера.

У 2018 році українською надрукована іще одна книга ― «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді» (1996) Який він ― психотерапевт, що слухає історію ваших страждань … Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи лікар відвертий з вами? І, зрештою, хто такий терапевт: бог чи людина зі своїми проблемами і недоліками?..

У 2019 році українською виходять іще дві книги Ялома.

•  «Коли Ніцше плакав» (1992)  Фантазія про зустріч трьох найвизначніших особистостей XIX століття, які надають своєрідну психотерапевтичну допомогу один одному. Драматичні події розгортаються напередодні зародження психоаналізу.
• «Вдивляючись у сонце. Долаючи страх смерті» (2008) З гумором і теплотою автор аналізує причини й наслідки страхів, знаходить інструменти для боротьби з потаємними демонами. Вчить без остраху вдивлятись у майбутнє, приймаючи життя таким, яким воно є, і знаходити в цьому найбільше задоволення.

А у 2021 році у Харкові друкують іще два переклади.

•  «Проблема Спінози»(2012) Історія про філософа із ХVII століття та нацистського фанатика із ХХ, які опинились поруч. Зразковий німець Альфред Розенберґ і не помітив, як, захопившись геніальністю єврейського філософа, опинився на межі внутрішньої кризи.
• «Питання життя і смерті» (2019) Ця книжка — щоденник на двох, який вели Ірвін Ялом та його дружина Мерилін у час найтяжчого випробування: у Мерилін діагностували рак, і перед подружжям постало питання, як знайти сенс свого існування у новій реальності, як боротися з відчаєм. Але це не про горе і сум, а про велику любов і життя без жалю.  Чергуючи розповіді про останні місяці, проведені разом, і про перші місяці Ірвіна на самоті, книга пропонує рідкісну можливість поглянути в обличчя смерті і впоратися з втратою коханої людини. 

І хоч кілька слів про дружину. Мерилін Ялом ― авторка книжок з літературознавства й історії жінок, викладачка. Докторка наук у галузі порівняльної літератури, була старшою науковою співробітницею в Інституті гендерних досліджень Мішель Клейман у Стенфордському університеті. Померла у 2019 році. У шлюбі вони з Ірвіном прожили 65 років. На спільних фото ― щасливі очі і багато сміху…

Завершальне слово

Сьогодні Ірвіну Ялому 92 і він усе ще в строю. Так, та зірка все ще танцює.

Поруч з його ліжком, на столику ― випуски The Times Literary Supplement, The New York Times і iPad. Ялом багато читає, переглядає фільми улюбленого Вуді Аллена, а коли не вистачає інших справ, грає на iPad або комп’ютері, використовуючи їх зі спритністю людини, якій щонайбільше 35.

Надія на те, що наші екзистенціальні страхи можна зменшити, надихає людей у всьому світі щодня надсилати йому електронні листи. Для них є спеціальна тека «Прихильники», де понад п’ять тисяч повідомлень від шанувальників із різних місць від Ірану до Хорватії і Південної Кореї,

Як для того, хто допоміг представити в психологічних колах ідею про те, що конфлікти людини можуть бути результатом нерозв’язних дилем людського існування, серед яких і страх смерті, він легко говорить про неминуче.

А життя тимчасове ― в усі часи і в усіх людей. 

У часи неспокою хтось шукає поради у друзів та рідних, а хтось ― поринає з головою у хороші книги. І не для того, щоб втекти від реальності, а щоб знайти у них відповіді на важливі життєві питання. Такими книгами можуть  стати для тебе, читачу, твори мудрого і невгамовного «лікаря душ» Ірвіна Ялома.