Захисні механізми психіки були вперше описані Зигмундом Фройдом у його психоаналітичній теорії. Згідно з Фройдом, ці механізми захищають свідомість від суперечностей між бунтівним “Ід” та ідеалістичним “Суперего“, що в кінцевому підсумку сприяє “психічному гомеостазу “.
Сьогодні ви дізнаєтесь про 20 найпоширеніших захисних механізмів психіки, серед яких можна виділити заперечення, проекцію, дисоціацію та навіть гумор. Окрім цього ви знайдете в цій статті пояснення як ці механізми працюють.
Зміст контенту:
10 Головних Захисних механізмів психіки
Дочка Фройда, Анна Фройд, розвинула теорію батька, описавши 10 різних захисних механізмів, які використовує Его. Читаючи їх, подумайте, чи використовуєте ви якийсь із них у своєму житті.
| Захисний механізм | Опис | Приклад |
| Зсув | Виливання почуттів на інших | Злитись на боса, але натомість зганяти злість на близьких людям |
| Заперечення | Заперечення того, що щось існує | Бути жертвою насильницького злочину, але заперечувати, що інцидент мав місце |
| Витіснення | Несвідоме витіснення неприємної інформації зі свідомості | Людина, що пережила тяжку травму (насильство, бойові події), забула про ці спогади |
| Супресія | Свідоме витіснення неприємної інформації зі свідомості | Жертва насильства свідомо вирішує витіснити це зі своєї свідомості |
| Сублімація | Перетворення неприйнятних імпульсів на більш прийнятні соціальні форми | Засмутитися на чоловіка/дружину, але піти на прогулянку замість того, щоб сваритися |
| Проекція | Присвоєння власних неприйнятних почуттів чи якостей іншим | Відчувати потяг до когось іншого, окрім чоловіка/дружини, а потім побоюватися, що ваша половинка вам зраджує |
| Інтелектуалізація | Надмірне аналізування чогось, аби уникнути емоційних переживань і почуттів | Людина, яка переживає важкий розрив, годинами аналізує стосунки та причини їхнього завершення, замість того, щоб проживати та виражати свої емоції |
| Раціоналізація | Виправдання неприйнятних почуттів чи поведінки логікою | Постійно запізнюватися на роботу, але при цьому переконувати себе, що ця робота не така вже й важлива і шеф ще й не цінує |
| Регресія | Повернення до попередніх патернів поведінки. | Обіймання плюшевого ведмедика під час стресу, як це робилося в дитинстві |
| Реактивні формування | Заміна небажаного імпульсу на його протилежність. | Сумувати через нещодавній розрив, але поводитися щасливо через це |
Зсув
У вас коли-небудь був дуже поганий день на роботі, після якого ви приходили додому і зганяли своє розчарування на родині та друзях? Якщо ви відповіли “так”, то вам доводилося стикатися з захисним механізмом Его — Зсувом.
Зсув проявляється у виплескуванні наших розчарувань, почуттів та імпульсів на людей або об’єкти, які є менш загрозливими.
Заперечення
Заперечення — це, мабуть, один з найвідоміших захисних механізмів. Заперечення захищає Его від речей, з якими людина не може впоратися, і часто використовується для опису ситуацій, в яких люди здаються нездатними зустрітися з реальністю або визнати очевидну правду.
Заперечення — це відверта відмова визнати або прийняти, що щось відбулося або відбувається в цей час. Люди, які живуть з наркотичною або алкогольною залежністю, часто заперечують, що у них є проблема, а жертви травматичних подій можуть заперечувати, що така подія взагалі відбулася.
Хоча це може тимчасово захистити людину від тривоги або болю, заперечення також вимагає значних витрат енергії. Через це використовуються інші захисні механізми, які допомагають утримати ці неприйнятні почуття від свідомого усвідомлення.
У багатьох випадках можуть існувати беззаперечні докази того, що щось є правдою, але людина продовжуватиме заперечувати її існування або істинність, тому що їй некомфортно дивитися правді у вічі.
Витіснення
Витіснення діє для того, щоб утримати інформацію поза свідомістю. Однак ці спогади не просто зникають, вони продовжують впливати на нашу поведінку. Наприклад, людина, яка пригнічує спогади про насильство, може згодом мати труднощі у формуванні стосунків.
Супресія
Іноді ви можете придушувати інформацію свідомо, витісняючи небажані думки зі своєї свідомості. Це називається супресією. Однак у більшості випадків людина вважає, що таке витіснення спогадів, які провокують тривогу, відбувається несвідомо.
Сублімація
Сублімація — це захисний механізм, який дозволяє нам діяти з неприйнятними імпульсами, перетворюючи їх у більш прийнятну форму. Наприклад, людина, яка відчуває сильний гнів, йде молотити грушу, щоб виплеснути злість.
Фройд вважав, що сублімація є ознакою зрілості і дозволяє людям нормально функціонувати соціально прийнятними способами.
Проекція
Проекція — це захисний механізм, який полягає в тому, що ви берете свої власні неприйнятні якості чи почуття і приписуєте їх іншим людям.
Наприклад, якщо ви відчуваєте сильну неприязнь до когось, ви можете повірити, що ця людина недолюблює вас.
Проекція працює, дозволяючи виразити бажання або імпульс, але таким чином, щоб Его не могло їх розпізнати, зменшуючи таким чином тривогу.
Інтелектуалізація
Інтелектуалізація допомагає зменшити тривогу шляхом холодного, критичного осмислення подій.
Цей захисний механізм дозволяє нам не думати про стресовий, емоційний аспект ситуації, а натомість зосередитися лише на інтелектуальному компоненті.
Наприклад, людина, у якої щойно діагностували невиліковну хворобу, може зосередитися на вивченні всього, що стосується хвороби, щоб уникнути дистресу і залишатися далекою від реальності ситуації та своїх почуттів щодо неї.
Раціоналізація
Раціоналізація — це захисний механізм, який полягає в поясненні неприйнятної поведінки або почуттів у раціональний або логічний спосіб, уникаючи справжніх причин поведінки.
Наприклад, людина, якій відмовили в побаченні, може раціоналізувати ситуацію, кажучи, що її все одно не приваблювала інша людина. Студент може раціоналізувати погану оцінку на іспиті, звинувачуючи викладача, замість того, щоб визнати власну непідготовленість.
Раціоналізація не лише запобігає тривозі, але й може захистити самооцінку та Я-концепцію.
Намагаючись пояснити успіх чи невдачу, люди, які використовують цей захисний механізм, схильні приписувати досягнення власним якостям і навичкам, а в невдачах звинувачувати інших людей або зовнішні сили.
Регресія
Коли люди стикаються зі стресовими подіями, вони іноді повертаються до моделей поведінки, які використовували раніше. Анна Фройд назвала цей захисний механізм регресією і припустила, що люди відтворюють поведінку з тієї стадії психосексуального розвитку, на якій відбулася фіксація.
Наприклад, зациклена людина на більш ранній стадії розвитку, може плакати або дутися, почувши неприємні новини.
Згідно з Фройдом, регресія може сильно відрізнятися залежно від стадії, на якій людина зациклена. Наприклад, людина з фіксацією на оральній стадії може почати надмірно їсти або курити, або стати вербально агресивною. Фіксація на анальній стадії може призвести до надмірної охайності або неохайності.
Реактивні формування
Реактивні формування зменшують тривогу, запустивши протилежне почуття, імпульс або поведінку.
Прикладом цього механізму може бути надмірно дружнє ставлення до людини, яка вам дуже не подобається, щоб приховати свої справжні почуття.
10 інших загальних захисних механізмів психіки
Після того, як Фройд вперше описав первинні захисні механізми психіки, інші дослідники продовжували описувати інші методи зменшення тривоги. Деякі з цих захисних механізмів включають:
- Рухова активність: Боротьба зі стресом за допомогою дій, а не визнання та переживання певних почуттів. Наприклад, замість того, щоб сказати комусь, що ви злі на нього, ви можете накричати на нього або жбурнути щось у стіну.
- Альтруїзм: Задоволення внутрішніх потреб через допомогу іншим. Наприклад, людина, яка одужує від вживання психоактивних речовин, може добровільно допомагати іншим в одужанні, щоб впоратися з потягом до наркотиків.
- Уникнення: Відмова мати справу з неприємними об’єктами чи ситуаціями або стикатися з ними. Наприклад, замість того, щоб обговорювати з кимось проблему, ви можете просто почати уникати її, щоб не мати з нею справи.
- Компенсація: Здобуття досягнень в одній сфері, щоб компенсувати невдачі в іншій. Наприклад, людина, яка почувається невпевнено в навчанні, може компенсувати це успіхами в легкій атлетиці.
- Дисоціація: Відокремлення або відсторонення від свого досвіду. Наприклад, маючи справу з чимось стресовим, у нас є можливість подумки та емоційно відсторонитися від ситуації.
- Фантазія: Уникнення реальності шляхом відходу в безпечне місце у нашій свідомості. Мрії, читання, комп’ютерні ігри і навіть перегляд порно дають нам можливість перенестися зі складної ситуації туди, де нам буде комфортніше.
- Гумор: Знаходження у стресових ситуаціях чогось смішного або іронічного. Фройд називав гумор “одним із вищих захисних механізмів” і описував його як “щось тонке, що піднімає настрій”.
- Сексуалізація: перетворення чогось негативного на позитивне шляхом приписування сексуальної складової.
- Пасивна агресія: Непряме вираження гніву. Ігнорування — це класика жанру для таких ситуацій.
- Скасування: Коли ми діємо, керуючись ідеєю чи імпульсом, про який згодом шкодуємо, ми можемо прийняти захисний механізм, намагаючись “скасувати” цю дію, щоб захистити Его від почуття провини чи сорому. Класичний приклад: зробили комусь несвідомо якусь гидоту, відчули сором, попросили вибачення або доклали зусилля, щоб загладити вину.
Хоч захисні механізми часто сприймаються як негативні реакції, ми всі потребуємо їх, щоб тимчасово полегшити стрес і захистити самооцінку в критичні моменти, дозволяючи нам зосередитися на тому, що необхідно цієї миті.
Деякі з цих захисних механізмів можуть бути більш корисними, ніж інші. Наприклад, використання гумору для подолання стресової ситуації, що провокує тривогу, насправді може бути адаптивним захисним механізмом.
Як працюють захисні механізми психіки?
У моделі особистості Зигмунда Фройда Его — це аспект особистості, який має справу з реальністю. Окрім цього Его також має впоратися з суперечливими вимогами Ід та Суперего.
Ід: Частина особистості, яка прагне задовольнити всі бажання, потреби та імпульси. Ід — це найпростіша, первинна частина нашої особистості, яка не зважає на такі речі, як соціальна доречність, моральність чи навіть реальність задоволення наших бажань і потреб.
Суперего: частина особистості, яка намагається змусити Его діяти в ідеалістичній і моральній манері. Суперего складається з усієї засвоєної моралі та цінностей, які ми отримуємо від батьків, інших членів сім’ї, релігійних впливів та суспільства.
Фройд вважав, що захисні механізми психіки допомагають впоратися з тривогою, захищаючи Его від конфліктів, створених Ід, Суперего та реальністю.
Що ж відбувається, коли Его не може впоратися з вимогами наших бажань, обмеженнями реальності та нашими власними моральними нормами?
За Фройдом, тривога — це неприємний внутрішній стан, якого люди прагнуть уникнути. Тривога діє як сигнал Его, що справи йдуть не так, як треба. Як наслідок, Его пускає в дію певний захисний механізм, який допомагає зменшити відчуття тривоги.
Завершальне слово
Хоч всі захисні механізми психіки можуть бути нездоровими, вони також можуть бути корисними і дозволяти нам нормально функціонувати. Наприклад, альтруїзм, гумор, сублімація і придушення — це чотири зрілі захисні механізми, які сигналізують про вищу адаптивність.
Захисні механізми можуть бути як хорошими, так і поганими. Вони можуть відігравати корисну роль, захищаючи Его від стресу і забезпечуючи здоровий вихід. В інших випадках ці захисні механізми можуть утримувати нас від зустрічі з реальністю і діяти як форма самообману.
