Про що ми зазвичай думаємо, коли чуємо слово «Лібідо»? Скоріш за все відповіддю буде секс, сексуальний потяг чи підвищений апетит до сексу. У сучасному світі термін «лібідо» набув відвертого сексуального значення, але для Фройда воно представляло всю психічну енергію, а не тільки сексуальну. Енергію, що створюється інстинктами виживання та сексуальними інстинктами.
Зміст контенту:
Лібідо в психоаналітичній теорії
Фройд вважав, що Ід з самого народження прагне одного — знайти задоволення і негайно його втілити. Наслідки при цьому не беруться до уваги, оскільки Ід ігнорує реальність. Тому якби Ід домінувало, то ми забирали б те, що хочемо і коли хочемо, незалежно від ситуації. Проте, світ не надто радісно ставитися до такої поведінки. Адже іноді наші потреби й бажання не завжди адекватні, і їх виконання може призводити до жахливих наслідків.
Вплив Его на лібідо
Ід весь час прагне до задоволення, утім ви нерідко бачите, що дещо заважає нам просто діяти відповідно до своїх найпростіших інстинктів і бажань. Причина криється в Его — частині психіки, яка відповідає за використання енергії лібідо та забезпечення того, щоб ці потяги виражалися прийнятними способами. Его керується принципом реальності, який зосереджений на тому, щоб допомогти людині досягти своїх цілей реалістичними та прийнятними способами.
Для прикладу, Ід направляє лібідо схопити пончики з полиці магазину і моментально ним насолодитися. Якщо в особистості зі психікою все гаразд, то до цього імпульсу підключається Его. Замість цього ми робимо соціально прийнятні дії — кладемо пончики у візок, платимо за них на касі, а вже потім піддаємося бажанню з’їсти смаколик.
Роль Суперего
Ще одним ускладненням цього процесу є Супер-его. Суперего — це частина психіки, яка складається з ідеалів та моралі, які перебрали від батьків, суспільства та культури. Его має бути посередником між основними потребами, створеними лібідо, а також ідеалістичними стандартами, що нав’язуються Суперего.
Лібідо та фіксація
Спосіб вираження лібідо залежить від того, на якій стадії розвитку знаходиться людина. На думку Фройда, діти розвиваються через ряд психосексуальних стадій, на кожній з яких лібідо зосереджується на певній сфері. При успішному розв’язання цієї проблеми дитина переходить на наступну стадію розвитку і врешті-решт виростає здоровою і дорослою людиною.
У деяких випадках фокус на енергії лібідо може залишатися фіксованим на більш ранній стадії розвитку в тому, що Фройд називав фіксацією. Коли це відбувається, енергія лібідо може бути занадто прив’язана до цієї стадії розвитку, і людина буде залишатися «застряглою» на цій стадії, поки конфлікт не вирішиться.
Наприклад, першою стадією психосексуального розвитку за теорією Фрейда є оральна стадія. У цей час лібідо дитини зосереджене на роті, тому такі види діяльності, як їжа, смоктання та пиття є важливими.
Якщо відбувається оральна фіксація, енергія лібідо дорослої людини залишатиметься зосередженою на цій стадії, що може призвести до таких проблем, як гризіння нігтів, вживання алкоголю, куріння та інших звичок.
Енергія лібідо обмежена
Фройд також вважав, що кожна людина має лише певну кількість енергії лібідо. Оскільки кількість доступної енергії обмежена, він припустив, що різні психічні процеси конкурують за те, що є в наявності.
До прикладу, Фройд припустив, що акт придушення, або утримання спогадів поза свідомістю, вимагає величезної кількості психічної енергії. Будь-який психічний процес, який вимагає стільки енергії для підтримки, впливає на здатність розуму нормально функціонувати.
Метою психоаналізу, на думку Фройда, є усвідомлення несвідомих потягів лібідо. Таким чином це дозволить свідомо справлятися з неусвідомленими поривами, не покладаючись на захисні механізми Его.
Лібідо та сексуальний апетит
Попри своє фрейдистське походження, термін «лібідо» сьогодні найчастіше використовується для позначення статевого потягу людини. Лібідо включає в себе більше, ніж просто біологічний потяг до сексу, а також психологічні та соціальні фактори, які сприяють сексуальній активності.
Сучасне використання терміну «лібідо», ймовірно, походить від початкового використання цього терміну Фройдом для позначення сексуального бажання. Однак, продовжуючи розвивати свої ідеї, Фройд почав розглядати лібідо як щось більше, ніж просто сексуальний потяг, а скоріше як загальний життєвий інстинкт, який охоплює інстинкт виживання та інші мотивації.
Деякі фактори, які можуть впливати на лібідо або статевий потяг, включають:
- Стан здоров’я. Хвороба, втома, сексуальний розлад, побічна дія ліків — «букет приємностей», що часто негативно впливає на лібідо. Кепське здоров’я не часто спонукає особистість отримати потік ендорфінів шляхом спарювання.
- Психологічні фактори. Стрес, вік, статус стосунків, спосіб життя та минулий досвід. Наприклад, сексуальне насильство і дитячі травми можуть впливати на лібідо. Інші проблеми, такі як самооцінка та депресія, також можуть зменшити бажання займатися сексом.
- Гормональні фактори. Статеві гормони, включаючи тестостерон та естроген, створюють біологічний потяг до сексу та допомагають регулювати лібідо.
- Соціальні фактори. Самотність, погані стосунки та проблеми інтимної близькості, також можуть пригнічувати лібідо.
Завершальне слово
Поняття лібідо продовжує відігравати важливу роль у психоаналізі, але в сучасному світі цей термін набув дещо іншого значення. Сьогодні, коли ми говоримо про лібідо, ми, швидше за все, маємо на увазі загальну ідею потягу до сексу.
Крім біологічних впливів, на лібідо може впливати цілий ряд факторів, включаючи психологічні та соціальні фактори. Якщо вас турбує ваше лібідо, подумайте про те, щоб поговорити з лікарем або спеціалістом.
