Що таке прокрастинація і чому прокрастинатори не ліниві

Прокрастинація – це явище, з яким кожен із нас хоча б раз у житті спіткнувся, особливо, якщо мова йде про студентські часи. У всякому разі згідно з американськими дослідженнями, 50% студентів коледжів та університетів прокрастинують хронічно, тоді як приблизно від 80% до 95% прокрастинують принаймні один раз або більше, але не обов’язково значною мірою.

Утім проблема прокрастинації цікава не тільки своєю розповсюдженістю (серед  дорослих приблизно 15% – 25% мають проблеми з хронічною прокрастинацією) , а й тим що її не правильно розуміють люди. “Лінь = прокрастинація”, “Усі люди, які прокрастинують, просто ліниві” – це найбільш популярні хибні твердження. 

На думку психологів річ не у тім, що люди ліниві або не вміють керувати своїм часом. Насправді прокрастинація — це проблема, зумовлена нашим невмінням регулювати емоції. Ми прокрастинуємо, тому що не хочемо відчувати негативні емоції від справи, якою займатимемося.  Вважайте це за одну із форм втечі чи захисного механізму. Якщо після цих слів у вас виникло в думках “Отакої!”, то розгляньмо ще більш детально це питання. Нам ще є чим вас здивувати, зокрема інформацією про ризики для серця, які спричиняє прокрастинація, детальним поясненням природи цієї проблеми та неочевидними методами її подолання.

Також, якщо ви надаєте перевагу саме відео формату, то ось відео, яке ми опублікували про прокрастинацію на нашому YouTube каналі.

Прокрастинація і відкладання

“Будь-яка прокрастинація — це відкладання, але не будь-яке відкладання – це прокрастинація». 

Прокрастинація — це особливий вид зволікання, який не має жодного сенсу цієї миті. Іншими словами, ви відкладаєте виконання завдання не через надзвичайну ситуацію чи чиюсь несподівану потребу у вашій увазі. Ви самі вирішили затриматись із вирішенням завдання, і для цього немає жодної вагомої причини. Зазвичай це пов’язано із задачею, яку ми пообіцяли виконати (неважливо чи собі, чи комусь).

Отже, у нас є намір виконати певну роботу. Ви говорите: «Я збираюся зробити це. Я приберу у квартирі на цих вихідних. Я підготуюсь до здачі екзамену не в останній день перед здачею». Утім за ці справи ви не беретеся, бо ще не переглянули нові меми, які надіслав ваш друг, бо здалося, що вашому собакену хочеться вийти погуляти, бо згадали, що забули подивитися презентацію якогось нового, але зовсім не потрібного продукту. 

Якщо для вас завдання справді важливе, ви розумієте негативні наслідки його невиконання, але при цьому не приступаєте до його вирішення через вигадування певних причин – тоді ви прокрастинуєте. Якщо ж ви не підготовлюєте звіт, про який вас просили через недостатність інформації чи даних, і при цьому займаєтеся чимось іншим, то це є відкладання. Немає нічого поганого, якщо ви щось не виконуєте по справді об’єктивним і вагомим причинам. 

Тому прокрастинатори не ліниві, вони просто роблять речі, які не мають жодної важливості у теперішній момент.

Чому ми взагалі прокрастинуємо?

В основі прокрастинації лежать емоції. І це випливає із багатьох досліджень, які показують, що ми прокрастинуємо із завданнями, що нам не подобаються. Вони для нас неприємні, викликають огиду і можуть варіюватися від просто нудних до таких, що виводять з рівноваги, нервують і провокують тривогу. 

Отже, коли ми розглядаємо прокрастинацію з погляду регуляції емоцій, варто подумати про те, що ми не уникаємо завдання як такого, ми уникаємо негативних почуттів і переживань, пов’язаних з цим завданням. Прокрастинація стає способом впоратися з цим негативним настроєм, особливо якщо ви не маєте досвіду ефективного управління своїми негативними емоціями, або у вашому житті просто забагато стресових ситуацій. Ви це робите, тому що прокрастинація дає вам негайне полегшення, це швидке розв’язання проблеми.

І найбільша загроза у цьому всьому це те, що ви отримуєте винагороду, яка має за собою негативне підкріплення. Втекли один раз від справи, другий, третій. І саме тут деякі люди можуть потрапити в пастку прокрастинації як майже хронічної звички або способу справлятися з цими неприємними завданнями.

Які наслідки хронічної прокрастинації

У першу чергу це можуть бути зіпсовані стосунки з іншими людьми, втрачені можливості та звісно низька продуктивність. Однак останні дослідження знаходять ще дуже тісний зв’язок із погіршенням здоров’я. Є чітка кореляція із вищими рівнями депресії, тривожності, стресу та низьким рівнем імунної системи. І насправді у цьому нічого дивного нема. Якщо прокрастинація приносить високі рівні стресу, виробляє “нездорові звички”, то цілком зрозуміло чому вона може мати ефект навіть на наше фізичне здоров’я. 

Окремо ми б хотіли зупинитися на свіжих дослідженнях Фускії Сіруа, професорки кафедри психології Даремського університету у Великій Британії. Її робота була сфокусована саме на здоров’ї серця – гіпертонії та серцево-судинних захворюваннях. Вона з’ясувала, що люди, які набрали більше балів за шкалою хронічної прокрастинації, частіше мали проблеми із серцем. Кожне підвищення на один бал за цією шкалою збільшувало шанси на проблеми з серцем на 63%. І це вже після врахування інших змінних.

Таким чином прокрастинація, яку ми зазвичай асоціюємо з дедлайнами чи продуктивністю, може мати прямий вплив на наше фізичне здоров’я, особливо на серце.

Як подолати прокрастинацію

Оскільки це проблема емоцій, то найкращим способом подолання буде навчитися їх керувати. Дослідження стверджують, що найбільш ефективними та простими методами є проявлення до себе самоспівчуття, порозуміння і просто вибачення самого себе.  

Звучить не дуже інтуїтивно та очевидно, правда? Адже з першого погляду багатьом з нас здається, що треба просто пуститися в режим “Супер продуктивність”, необхідно себе трошки “попилити”, хряснути батогом і рухатися далі. Так само ми думаємо і про наших знайомих прокрастинаторів: “Василь щось зволікає довго і не надто продуктивний. Треба підштовхнути його”, після чого звучать фрази в стилі  “Ей, ганчірко, давай вже за роботу братися, досить байдики бити” замість того, щоб просто спокійно сказати “Все окей, не переживай” і застосувати більш співчутливий підхід. 

Дослідження пані Фускії Сіруа, показують, що цей підхід справді може бути корисним. Студенти, які пробачили собі прокрастинацію в навчальній роботі, через два тижні почали менше прокрастинувати.

За її словами:

“Співчуття до себе може бути дуже потужним інструментом регулювання негативних емоцій. По суті, це означає сказати: «Так, так, я борюся з цим завданням. Мені важко, але це нормально. Інші люди теж ламали голову з цією задачею. У моїх труднощах немає нічого особливого.  Мені просто потрібно попрацювати над цим, а не гнобити себе та жорстоко ставитися.» Адже насправді це може зробити ще гірше. Чим більше ви будете критикувати себе за прокрастинацію, тим більше шансів, що ви продовжуватимете прокрастинувати”.

Фускія Сіруа