Геній з пелюшок чи всьому свій час: ранній розвиток дитини у сучасному світі

Наш світ швидкоплинний і сучасні можливості перевершують самі себе з кожним днем. Ми спостерігаємо технологічний бум, прогрес у медицині та навчанні. “Діти до школи мають вміти читати та писати”, – стверджують одні. “У школі всьому навчать”, – констатують інші. А центри раннього розвитку запускають рекламу: “Після трьох вже пізно”. 

Що робити розгубленим батькам, які впадають у відчай, намагаючись розібратися, відколи ж починати розвиток дитини і який вік вважати раннім? Адже інтенсивний інтелектуальний розвиток у ранньому віці може бути не тільки корисним, але й чинити негативний вплив на психічний і фізичний розвиток дитини.

У цій статті ви знайдете відповідь на запитання: чи можливо досягти правильного балансу у розвитку дитини в сучасному світі, де панують ідеї “геніїв з пелюшок” та “всьому свій час”.

Що таке ранній розвиток і чому він важливий

Пам’ятаю той момент, коли вперше взяла на руки свою донечку. Світ навколо ніби завмер, а потім закрутився з шаленою швидкістю. Я, дипломований психолог і новоспечена мама, раптом опинилася у вирі питань про ранній розвиток дитини.

Це було схоже на захопливу, але часом виснажливу подорож. Кожен день приносив нові виклики: “А чи достатньо я роблю? А може, забагато?“. Поради сипалися з усіх боків. Так багато батьків зі своїми підходами виховання та розвитку й у кожного є своя доказова база чому вони праві. Я поринула у світ книжок, YouTube-каналів, форумів для батьків. Спостерігала за іншими сім’ями, прислухалася до свого серця і навіть здобула додаткову освіту нейропсихолога.

Цей шлях був сповнений відкриттів, сумнівів і маленьких перемог. Поступово з хаосу інформації почала вимальовуватися чітка картина: що таке ранній розвиток, які методики дійсно працюють, що варто робити, а що ні. І знаєте що? Цей досвід не лише збагатив мене як маму, але й відкрив нові горизонти в моєму професійному житті. Тепер я готова поділитися своїм досвідом і допомогти іншим батькам розібратися у цьому привабливому світі раннього розвитку.

Ранній дитячий розвиток – це те, як дитина росте і розвивається фізично, емоційно і соціально в перші роки життя. Це також стосується того, як з часом розвиваються її комунікативні та когнітивні навички. Всі ці сфери розвитку нерозривно пов’язані між собою. Особливо перші п’ять років життя дитини – це унікальний та критично важливий період розвитку. За цей час відбувається стрімке формування мозку, коли близько 90% його структур вже розвиваються. Саме в ці роки досвід та взаємодія дитини з оточенням сприяють утворенню мільйонів нейронних зв’язків, які згодом визначатимуть її поведінку, здібності та особистість протягом усього життя. 

Варто зазначити, що хоча розвиток триває і далі, ніколи більше мозок людини не формує таку кількість зв’язків, як у перші п’ять років. Це робить ранній період дитинства вирішальним для закладання міцного фундаменту майбутнього розвитку та успіху.

5 ключових сфер, що впливають на розвиток дитини

Ми можемо допомогти маленьким дітям розкрити повністю свій особистісний потенціал у навчанні, однак це можливо тільки через гру, а не за її рахунок. Як сказала Ненсі Карлсон-Пейдж, експертка з раннього розвитку: «Навіть у найстрашнішому сні я не могла припустити, що нам доведеться захищати право дітей на гру».

Такі фактори, як генетика, харчування, рівень фізичної активності, загальний стан здоров’я та спільнота, яка її оточує комплексно впливають на розвиток дитини. 

Протягом перших п’яти років діти розвиваються у 5 ключових сферах. Кожна з них взаємопов’язана і допомагає дитині рухатися, діяти та функціонувати більш незалежно.

1. Когнітивний розвиток

Когнітивний розвиток – це здатність дитини вчитися, розуміти своє оточення і починати самостійно отримувати бажане.

Процес розвитку набуває різних форм залежно від віку дитини. Для немовлят пізнання світу відбувається через тактильне та оральне дослідження навколишніх предметів. Дворічні малюки опановують навички самостійного харчування, вчаться користуватися ложкою та виделкою. П’ятирічні діти вже здатні до складніших завдань: вони можуть зав’язувати шнурівки, розв’язувати прості математичні приклади або складати невеликі пазли. 

2. Соціальний та емоційний розвиток

Соціальний та емоційний розвиток – це здатність дитини взаємодіяти з іншими людьми та навколишнім середовищем. Це також стосується здатності допомагати собі у виконанні завдань і здійснювати самоконтроль при цьому.

Наприклад, дуже маленька дитина може демонструвати соціальний розвиток через посмішку, тоді як старша через обійми. На більш пізніх етапах діти демонструють соціальний та емоційний розвиток, коли діляться іграшками або грають з іншими дітьми.

3. Розвиток мови та мовлення

Мовлення дитини розпочинається з перших хвилин, який крик при народженні – така й мова (чим гучніший, тим краще). 

Мовні зони кори, розташовані у 95% людей у лівій півкулі, з усіх боків оточують слухову кору. Вони займають більш ніж половина поверхні скроневої частки лівої півкулі й досягають її країв, заходячи на тім’яну та лобову долі. 

У ранньому віці розвиток мовлення і мови може бути простим, як відповідь на певні команди, такі як “принеси” або “подивись туди”. 

Пік мовлення дитини розпочинається у 18-24 місяці, коли активуються дві головні мовні зони, розташовані неподалік одна від одної в бічній частині мозку. Зона Верніке спеціалізується на розумінні мови, а зона Брока відповідає за вимову слів. Спочатку мовні зони розвиваються в обох півкулях, але в 95% випадків до п’яти років лінгвістичний апарат зосереджується тільки в лівій півкулі, а мовні зони правої півкулі, що залишилися без справи, беруть на себе інші функції, в тому числі жестикуляцію.

4. Розвиток великої моторики

Велика моторика – це здатність контролювати рухи великих м’язів тіла, таких як м’язи рук, ніг, тулуба. Вона містить такі навички як повзання, ходіння, біг, стрибки, кидання м’яча, їзда на велосипеді тощо. 

Розвиток великої моторики є критично важливим для загального розвитку дитини з кількох причин: 

• сприяє зміцненню м’язів, кісток та покращенню координації рухів;
• допомагає дітям досліджувати навколишній світ, що стимулює розвиток мозку;
• дозволяє дітям брати участь у групових іграх та спортивних заняттях;
• є основою для розвитку дрібної моторики, необхідної для письма та інших точних рухів;
• допомагає дитині краще розуміти своє тіло в просторі.

Стимулювання розвитку великої моторики може відбуватися через активні ігри, танці, спорт та різноманітні фізичні активності, адаптовані до віку та можливостей дитини.

5. Розвиток дрібної моторики

Коли діти розвивають велику моторику, вони починають вдосконалювати дрібну моторику. Навіть під час таких простих занять, як складання будівельних блоків або гра на спортивному майданчику, дитяча дрібна і велика моторика розвиваються і відточуються. Структури мозку, які контролюють процес навчання під час розвитку моторики, також беруть участь у контролі навчання під час когнітивного розвитку, а це означає, що фізичний і розумовий розвиток у дітей раннього віку йдуть пліч-о-пліч. 

Отже, чим краще діти граються, тим краще навчаються.

Переваги та недоліки раннього навчання дітей

Слід звернути увагу, що мода на ранній розвиток дитини – це також бізнес і агресивний маркетинг. Тому дуже важливо розібратися у всіх плюсах і мінусах цього питання.

Вже напрацьовано чимало наукових даних, які свідчать про те, що структури головного мозку, які відповідають за розпізнавання абстрактних символів – букв, цифр, математичних знаків, – у більшості дітей дозрівають приблизно до семи років. Всьому має бути свій час. 

Переваги раннього навчання дітей

Раннє навчання дітей розпочинається не з запису у центр розвитку для вивчення букв, цифр, а з перших днів життя, коли дитину тримають найрідніші люди на руках, обіймають, цілують, переодягають, купають. Від народження малюки мають відчувати, що у безпеці. Стрес, невпевненість, жорстоке поводження та занедбаність порушують розвиток важливих шляхів і зв’язків у мозку. Високий рівень стресу може спричинити проблеми з фізичним і психічним здоров’ям, а також труднощі з навчанням і поведінкою. 

Далі не менш важливо це розвиток органів чуття. Організація простору має бути такою, щоб малюк мав можливість торкатися різних за текстурою і розміром предметів, вивчав форму і колір, грав з водою, піском, камінчиками. Саме сенсорне виховання формує необхідну базу для освоєння складніших інтелектуальних і психічних процесів – пам’яті та мислення. Будь-які заняття повинні мати форму захопливої гри. Особливу увагу слід приділити словниковому запасу, вмінню правильно формулювати та висловлювати думки, вести діалог. Якби не хотілося “не сюсюкайте” дитину. 

Недоліки раннього навчання дітей

Не треба поспішати вчити малюка всього і відразу. Навіть якщо це гра, забагато розумових завдань для маленької дитини – не дуже добре. Звісно, дворічка може вивчити букви чи прості задачки, але це може зашкодити іншим важливим вмінням. Якщо дитина замало бігає і стрибає, а більше сидить за “розумними” заняттями, то потім можуть бути проблеми з почуттями або рухами. Наприклад, їй буде важко добре рухатися і тримати рівновагу. Тому краще дати малюку побігати та пострибати, ніж надто рано садити за книжки.

Існує думка, що збільшення кількості дітей з розладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) пов’язане саме з тим, що такі малюки не награлися в ранньому дитинстві. У підсумку гіперрозвинуту в інтелектуальному плані дитину в 7-9 років приводять до психолога, який намагається дорозвинути потрібні області за допомогою спеціальних вправ. 

Грайтеся, обіймайте, реагуйте, підтримуйте, захищайте. Почуття безпеки та любові дуже важливе для розвитку дитини, і все це сприяє формуванню цього почуття.

Що говорить наука про розвиток мозку немовлят

У перші два роки життя у дитини стрімко розвиваються когнітивні навички, зокрема ті, що відповідають за виконавчі функції, які допомагають адаптувати думки, дії та поведінку до повсякденного життя. Однією з важливих таких функцій є самоконтроль (у науці це зветься інгібіторний контроль). Ця особлива навичка дозволяє людині не піддаватися імпульсу, звичці чи спокусі. 

Дослідники з лабораторії немовлят Оксфордського університету та лабораторії немовлят Брістольського університету зацікавилися, які ділянки мозку активуються, коли використовуються навички самоконтролю. 

Науковці вирішили вивчити мозкову активність 10 та 16-місячних малюків, використовуючи техніку візуалізації мозку, яка називається функціональною ближньою інфрачервоною спектроскопією (fNIRS). Вони дали 103 малюкам просте завдання на сенсорному екрані, яке вимагало від них використання навичок гальмівного контролю.

Результати дослідження, опубліковані в журналі Neuroscience News показали, що 10-місячні діти використовували праву частину префронтальної та тім’яної кори для гальмівного контролю. До 16 місяців малюки використовували ліву тім’яну кору та обидві сторони префронтальної кори більш широко.

Цікаво, що ці зміни в мозку відбуваються незалежно від того, наскільки добре діти виконували завдання, залишаючись незмінними у віці від 10 до 16 місяців. Тестуючи одну і ту ж групу дітей команда виявила, що коли немовлята стають малюками, вони продовжують намагатися зупинити себе від виконання звичної дії, але активація мозку, пов’язана з цією навичкою, кардинально змінюється. Це свідчить про те, що 16-місячні малюки використовують більше ділянок мозку, ніж у 10 місяців, навіть якщо їхні навички, які можна спостерігати, залишаються незмінними.

Огляд методик раннього розвитку 

Що таке методики раннього розвитку? Це різні способи гратися і займатися з дитиною, які допомагають їй вчитися та рости. У цій частині статті ви дізнаєтеся, як вони працюють і чим можуть бути корисні. 

Методика Марії Монтессорі

Понад сто років тому італійка Марія Монтессорі, працюючи з дітьми з особливими потребами помітила, що традиційні методики не сприяють їхньому розвитку та створила свій власний підхід, заснований на спостереженні за дитиною та створенні середовища, що відповідало б її потребам. Монтессорі вважала, що діти можуть багато чого навчитися самі, якщо їм дати таку можливість. Суть методу полягає в тому, щоб стимулювати дитину до самовиховання, самонавчання, саморозвитку.

Щоб зрозуміти краще метод Монтессорі, варто почати з його головних ідей:

1. Підготовка середовища.
2. Створення різновікової групи дітей.
3. Повага до свободи вибору.
4. Формування циклу робочої діяльності.
5. Підготовка дорослого.

Підготовлене середовище

Це спеціально організований простір, який поділений на зони та спрямований на розкриття потенціалу дитини. Усі матеріали у класі Монтессорі відповідають віковим особливостям та мають на меті задовольнити пізнавальні потреби дитини.

Різновікова група дітей

Діти віком від 3 до 6 років перебувають в одному класі – це сприяє кращій взаємодії та збагачує досвід кожного. Молодші діти мають можливість спостерігати за діяльністю старших, повторювати за ними, переймати досвід. Натомість старші дошкільники  мають змогу розвивати лідерські якості, бути менторами для дітей молодшого віку.

Науково доведено, що peer-to-peer навчання (або навчання від однолітків) набагато ефективніше, ніж навчання з вчителем.

Свобода вибору

Кожна дитина під час вільної роботи вибирає те, що їй подобається робити, самостійно регулює темп роботи, працює власноруч або спостерігає за іншими, коли виникають труднощі педагог показує їй, як впоратися із завданням.

Робочий цикл

Це час, коли малюк сам вибирає, чим хоче займатися. Такий період може тривати від півтори до трьох годин, залежно від того, скільки дитині років і яка вона. Це потрібно, щоб діти поступово вчилися зосереджуватися на справі. Дуже важливо, щоб у цей час дитина діяла самотужки. Педагог лише показує, що можна робити, а далі малюк вчиться сам, пробуючи й часом помиляючись.

Підготовлений дорослий

Тут мова йде про людину, яка добре знає і використовує ідеї методу Монтессорі. Вона розуміє, коли дитині легше вчитися різним речам, вміє показувати, як працювати з матеріалами, і, що найважливіше, ставиться до кожної дитини з повагою.

Головне завдання такого дорослого – уважно дивитися за дітьми. Дивлячись, як діти поводяться і чим цікавляться, він розробляє для кожної дитини свій план розвитку.

Він не втручається без потреби, а лише обережно підказує, куди рухатися далі, якщо дитині потрібна допомога.

Марія Монтессорі наголошує, що дитина повинна здобути фізичну незалежність, будувати самодостатність, використовуючи силу власного вибору, вона має навчитися мислити самостійно.

Методика Глена Домана

Глен Доман –  американський лікар-фізіотерапевт, засновник інституту прискореного розвитку дитини (відомий картками Домана). Ця методика наголошує на важливості раннього інтелектуального та фізичного розвитку дитини. Головна ідея – давати дітям знання маленькими порціями, які легко зрозуміти та запам’ятати.

Картки охоплюють широкий спектр тем: кольори, тварини, почуття, машини, птахи, риби, країни та їхні прапори. Вони зручного розміру, з чітким зображенням на білому фоні. Кожна картка підписана червоним кольором великим шрифтом. Вони допомагають дітям вчитися граючись, використовуються кілька разів на день, протягом декількох секунд. 

Глен Доман спирається на наступні тези: людський мозок росте завдяки його постійному використанню, і цей ріст сповільнюється до 6 років; маленькі діти набагато здібніші до навчання; найкращими вчителями є батьки.

Методика з розвитку Нікітіних

Поговорімо про метод Нікітіних простими словами:

Що це таке?

Це спосіб виховання дітей, який придумали Борис і Олена Нікітіни. Вони спробували його на своїх дітях (у них їх було семеро). Це не просто метод, а ціла система, яка допомагає дитині розвиватися всебічно: розумово, фізично і творчо.

Головна ідея – діти вчаться через гру. Але не просту гру, а розвивальну. Ці ігри допомагають дітям думати логічно, уявляти різні речі, будувати та створювати нове.

Дитина сама вибирає, у що грати. Правила нової гри вона дізнається з казок або дивлячись, як грають старші. Дитині дають завдання, які змушують її думати. Підказувати не можна! Якщо завдання надто складне, повертаються до простіших.

Важливим є те, що дитина повинна сама шукати рішення, завдання стають складнішими поступово, батьки не повинні підказувати, навіть поглядом, не можна змушувати дитину робити те, що їй ще не під силу.

У батьків повинна бути тільки одна мета: не заважати розвитку дитини, а допомагати їй, не тиснути на дітей залежно від своїх бажань, а створювати умови для подальшого їх розвитку, орієнтуючись на самопочуття і бажання дітей.

Завершальне слово 

Завершуючи наведу цитату Ненсі Карлсон-Пейдж, авторки книги Taking Back Childhood: A Proven Roadmap for Raising Confident, Creative, Compassionate Kids: “Світ змінився, діти змінилися, ми всі змінилися, але найбільше змінилися наші вимоги – не так до себе, як до наших дітей, з яких ми ліпимо кращу версію себе”. 

Найкраще, що ви можете зробити для своїх дітей, – супроводжувати їх у пізнанні світу і зокрема іноземної мови. Будьте поруч і навчіть їх рахувати, стрибаючи разом з ними по калюжах, а не сидячи під дверима класу, де їх цього навчають на пластикових іграшках!  

«Чудо в самій дитині, а не в методиці»