Розлад Дефіциту Уваги з Гіперактивністю: Погане виховання чи Генетика

Коли я вперше почула про розлад дефіциту уваги та гіперактивності, то відразу подумала, що він притаманний лише дітям, яким батьки чи інші значущі дорослі недостатньо приділяють увагу. Тому єдиним виходом із цієї ситуації малеча бачить у привернені уваги через гіперактивність. Так згодом вони стоять неслухняними та галасливими бунтівниками, що доводять батьків до сказу. Однак, відкриваючи для себе глибше нейропсихологію, як науку, я зрозуміла, що у дечому маю рацію, але все не так однозначно. 

Останнім часом ми спостерігаємо тривожну тенденцію: все більше людей, особливо молодь, приписують собі РДУГ без професійної діагностики, спираючись лише на інформацію з Інтернету та соціальних мереж. Особливо сприяють цьому блогери, які  діляться своїм “досвідом життя з РДУГ”. 

І тут виникає запитання…

Ми переживаємо епідемію розладу дефіциту уваги та гіперактивності, чи, можливо, ми стали свідками нового тренду самодіагностики?

Що таке розлад дефіциту уваги

Наприкінці ХІХ століття його називали “непосидючий Філ”, а лікар L.Scherpf  у 1881 році — “імпульсивне божевілля”. У 1885 невролог G.A. Tourett описав занепокоєну, збуджену поведінку, і назвав своїм ім’ям — синдром Туретта.

Час йшов, людство розвивалося і наприкінці 80-их років ХХ століття з’явився термін розлад дефіциту уваги та гіперактивності. 

  «Синдром дефіциту уваги і гіперактивності» (СДУГ), «розлад дефіциту уваги і гіперактивності» (РДУГ), «гіперкінетичний розлад» (ГКР) – все це варіанти визначень одного діагнозу, який встановлює дитячий психіатр.     

РДУГ — це нейроповедінковий розлад, який характеризується трьома основними симптомами:

• Неуважність,
• Гіперактивність,
• Імпульсивність.

Якщо уявити, що мозок — це надпотужний комп’ютер, то РДУГ — це його непередбачуване Wi-Fi з’єднання. Іноді він працює на повну потужність, а іноді раптово “відключається”.

Згідно CDC, від 5 до 10% дітей шкільного віку мають цей діагноз. Серед дорослих РДУГ мають до 4% населення.

Що викликає РДУГ?

У суспільстві існує думка, що це захворювання зумовлено поганим вихованням дітей або особливостями харчування.

Американський нейропсихолог Рассел Барклі вкотре повертається до питання впливу споживання цукру на РДУГ.  Деякі дослідження показують зв’язок між споживанням цукру і симптомами РДУГ. Проте це не означає, що він спричиняє захворювання. 

У “сліпому” дослідженні, де діти не знали, чи отримують вони цукор, чи замінник, різниці в поведінці не було. 

В іншому дослідженні батькам казали, що дають дитині цукор (дослідження було серед дітей), вони різко помічали зростання симптомів РДУГ, а також більше проявляли поведінки контролю, тиску на дитину. А коли казали, що дають цукрозамінник, зростання симптомів не помічали. 

Але річ у тім, що обом групам давали плацебо. Тобто цукру не було. Батьківська віра в те, що цукор спричиняє прояви РДУГ — ось що впливало на їхню оцінку симптомів, а не цукор. 

Однак люди з РДУГ можуть бути більш схильні до залежностей, включаючи тягу до цукру, наркотиків, ігор. І, відповідно, вищий ризик діабету, залежної поведінки, ожиріння і так далі.

Отже, висновок Барклі — не цукор спричиняє РДУГ, а навпаки: імпульсивність і пошук легкого “підкріплення” при РДУГ спричиняє збільшене споживання цукру з відповідними ризиками для здоров’я.

Справжні передумови виникнення РДУГ у дітей криються в головному мозку. Лобна кора ГМ, яка відповідає за самоконтроль, організацію поведінки, контроль уваги та імпульсів дозріває у такій самій послідовності, як в усіх інших дітей, проте повільніше, ніж в ровесників. Внаслідок сповільнення росту лобної кори діти й мають ознаки РДУГ.

Причини РДУГ переважно є генетичні, втім у частині випадків мали місце фактори, що могли вразити нервову систему у перинатальному та постнатальному періодах (захворювання матері у період вагітності, які призвели до гіпоксії плоду, передчасного народження, труднощі під час пологів). Проблема є в біологічній особливості дитини.

Особливості РДУГ у дорослих та дітей

Прикро, що все більше й більше людей чули про розлад дефіциту уваги та гіперактивності або мають принаймні одного знайомого з встановленим діагнозом. Проте, дехто досі не розуміє наскільки складним є цей розлад і  не знає який величезний стрибок у його розумінні та лікуванні зробила наука за останні роки. Наприклад, вже відомо, що РДУГ буває не лише в дитинстві, а може й проявитися у дорослому віці.

Як працює РДУГ у дітей

Діагноз РДУГ часто встановлюється дітям початкових класів, найчастіше хлопцям. Батькам важливо звертати увагу на розвиток дитини змалечку. Адже дуже часто можна сплутати симптоми РДУГ з невихованістю або особливостями дитячої поведінки. На першому році життя можна помітити підвищену збудливість, порушення сну, неспокій у дитини. З віком проявляються наступні симптоми:

• Дитина нездатна зосередитися на іграшках
• Дитина часто відволікається та стає імпульсивною
• Дитина не реагує на вимоги рідних та не виконує їх прохання.     Остаточною ситуація стає зрозумілою, коли дітвак йде до школи, тобто коли від нього починають вимагати дотримання дисципліни та правил під час уроків, виконання шкільних завдань, уважного ставлення до пояснень вчителя.

Енурез та заїкання теж є важливим дзвіночком. У дівчат значно частіше спостерігають випадки небажаної вагітності. Вдвічі збільшується ризик формування залежності від психоактивних речовин (алкоголю, наркотиків, токсичних сполук), у 4 рази більшою є ймовірність травматизації. 

Для постановки діагнозу симптоми розладу мають викликати значні проблеми понад 6 місяців у різних сферах функціонування не лише в школі чи виключно вдома.

Як працює РДУГ у дорослих

Проблеми, з якими стикаються пацієнти у зрілому віці, відрізняються від дитячих. Їхнє життя ускладнюється через неорганізованість, непослідовність та імпульсивність. Дорослим важко зосереджуватися, контролювати свою поведінку та регулювати рівень активності, що врешті призводить до труднощів на роботі, соціальних взаємодіях та повсякденному житті. 

Ознаками наявності розладу дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) у дорослих можуть бути такі прояви поведінки:

1. Вживання наркотиків та формування залежності від алкоголю, нікотину
2. Підвищена сексуальна активність
3. Схильність до вчинення правопорушень
4. Низька самооцінка
5. Складнощі у відносинах
6. Дезорганізація
7. Внутрішнє занепокоєння
8. Неможливість здійснювати продуктивну діяльність
9. Прокрастинація
10. Постійне навчання, бажання чогось нового (через проблеми з дофаміном)
11. Відкладання важливих справ на останній день
12. Колосальні потоки думок, які важко спинити; хаотичність мислення
13. Складнощі з уважним слуханням інших (відволікання на власні думки).

Важливо зазначити, що для діагностування РДУГ у дорослому віці мають бути присутні принаймні 5 ознак, які проявляються систематично. Це необхідно для того, щоб уникнути хибної діагностики, адже деякі з цих ознак можуть бути притаманні багатьом людям час від часу.

Чи можливо самостійно виявити РДУГ

Можливо, але краще звернутися за діагностикою до фахівця.

Щоразу, коли ви самостійно діагностуєте стан здоров’я, ви, природно, спираєтеся на свій особистий досвід, упереджені думки, ідеї та страхи, а також можете спотворити сприйняття того, що ви відчуваєте. Наприклад, якщо у вас є родич, який живе з РДУГ, ви можете підсвідомо помічати неуважність або неорганізованість у себе. Є надзвичайно високий ризик приписати собі РДУГ, адже внаслідок надмірної кількості подразників і перенасиченості життя різними подіями в кожного з нас може розвинутися стан, схожий на РДУГ.

Постійне відволікання, перемикання уваги з однієї справи на іншу, безліч цікавої інформації просто розривають наш мозок, і ми нічого не встигаємо, тонемо в хаосі.

Чи можливо вилікувати СДУГ назавжди?

Ні. Його “не переростають”, синдром супроводжує людей на всіх вікових періодах. Люди вчаться жити з ним та підлаштовуватися до проявів. Симптоми, звісно, можуть зменшуватися, але вони ніколи не зникнуть назавжди.

Утім, РДУГ це не вирок. Є багато людей, які навчилися з цим жити. Навіть серед відомих та успішних особистостей РДУГ можна зустріти. Для прикладу – акторка Емма Вотсон, співзасновник Microsoft  Білл Гейтс, шеф-кухар та ресторатор Джеймі Олівер. 

РДУГ це не захворювання, а особливість мозку. Розлад може бути не лише викликом, але й джерелом креативності та нестандартного мислення.

Лікування РДУГ у дітей та  у дорослих

Для лікування РДУГ потрібно використовувати комплексний підхід, медикаментозну та психологічну терапію. Важливо розуміти, що ліки не лікують РДУГ назавжди — вони лише покращують стан, поки їх приймають. А когнітивно-поведінкова терапія допоможе краще розуміти свої думки і поведінку та змінювати їх на кращі. 

Якщо РДУГ виявити рано і почати правильно лікувати, життя людини може стати набагато кращим. Це відбувається тому, що людина вчиться керувати своїми симптомами та вони менше заважають у щоденному житті.

Відповіді на часті запитання