Карл Юнг, видатний психолог, дослідник несвідомого і велике розчарування Зигмунда Фройда, у 1919 році ввів поняття архетипів, що стало одними з ключових понять його аналітичної психології. Якщо простою мовою, то архетипи – це моделі поведінки та образи, які були глибоко вкорінені у нашій психіці.
Скільки всього таких моделей поведінки існує ніхто сказати не може. Навіть Юнг говорив, що їх кількість може бути безмежною. Проте оскільки нескінченність нас не дуже цікавить, ми вирішили детально описати лише 5 архетипів, які допомагають зрозуміти, яким чином несвідомі моделі поведінки впливають на наше життя та самоусвідомлення.
Зміст контенту:
Якщо ви надаєте перевагу відео контенту та більш розслабленому стилю подачі інформації, то радимо переглянути наше відео на цю тему:
Персона

Через цей архетип людина представляє себе світові. Персона — це численні маски, які одягає людина в різних ситуаціях і поруч із різними людьми. Її ціль — захистити Его від негативного впливу.
У період нашого дорослішання ми дізнаємося, що повинні поводитися певним чином, щоб відповідати очікуванням і нормам суспільства. Персона розвивається як соціальна маска, що приховує всі примітивні потяги, імпульси та емоції, які не вважаються соціально прийнятними.
Архетип персони дозволяє людині адаптуватися до навколишнього світу і вписатися в суспільство, в якому вона живе. Однак занадто тісна ідентифікація з цим архетипом може призвести до того, що людина втратить з поля зору свою справжню сутність.
Самість

Самість — це архетип, який представляє єдине несвідоме і свідомість людини. Юнг часто представляв самість у вигляді кола, квадрата або мандали.
Створення «Я» відбувається через процес, відомий як індивідуація, в якому інтегруються різні аспекти особистості. Юнг вважав, що дисгармонія між несвідомим і свідомим розумом може призвести до психологічних проблем. Усвідомлення цих конфліктів і пристосування їх до свідомості було важливою частиною процесу індивідуації.
Для Юнга кінцевою метою було досягнення людиною відчуття цілісного «Я», що багато в чому схоже на концепцію самоактуалізації Маслоу.
Аніма і Анімус

У чоловічій психіці аніма — жіночий образ, у жіночій психіці анімус — чоловічий. Якщо говорити в загальному, то архетипи аніма та анімус відображають припущення Юнга, що кожна людина несе в собі певні психологічні характеристики протилежної статі. Aніма — це жіноча частина чоловічої душі, а анімус — чоловіча частина жіночої душі.
Детальний розбір Аніми
Аніма відноситься до несвідомого жіночого начала чоловіка, яке часто забувається або пригнічується в повсякденному житті. Оскільки в патріархальному суспільстві прийнято вважати табу на прояв своєї внутрішньої жіночої сторони. Чоловікам часто не вдається повністю втілити і прийняти цю фундаментальну енергію. На жаль, якщо чоловік все ж таки приймає свою Аніму, його часто критикують, називаючи «слабаком», «ніжинкою» або іншими принизливими іменами.
Однак, з точки зору аналітичної психології, для того, щоб повністю увійти в зрілу чоловічу роль, чоловік повинен дослідити цю внутрішню жіночу енергію. Іншими словами, він повинен об’єднатися з другою половиною своєї душі.
Часто цей пошук виливається в якусь проекцію, тобто намагання знайти ідеальну кохану або другу половинку у вигляді іншої ідеалізованої людини. Але він ніколи не зможе втілити Аніму через іншу людину.
Ключове усвідомлення тут полягає в тому, що він повинен знайти цю силу в собі, а не перекладати її на когось іншого.
За словами юнгіанського психолога Дена Джонстона, чоловік, який встановив зв’язок зі своєю жіночою Анімою, проявляє «ніжність, терпіння, уважність і співчуття».
Однак придушення жіночої основи в чоловіках часто призводить до появи негативної Аніми, яка проявляється у таких рисах характеру, як «марнославство, примхливість, стервозність і чутливість до образи». Чоловік, який не зміг втілити свою Аніму, також схильний ставати жертвою емоційного заціпеніння і токсичних маскулінних рис, таких як агресія, безжалісність і суто раціональний підхід до життя.
Детальний розбір Анімус
Анімус — несвідома чоловіча енергія у жіночій психіці. Як і Аніма, через соціальні та культурні норми Анімус зазнає пригнічення і стримується. Щоправда, іноді цей архетип навіть надмірно підкреслюється і силоміць нав’язується жінкам. Візьмемо, наприклад, західне суспільство. Тут ми маємо культуру, яка нав’язує токсичні маскулінні ідеали, такі як трудоголізм, продуктивність, емоційне заціпеніння та безжалісність, як способи досягнення успіху в житті.
Всі ці зовнішні елементи можуть сприяти формуванню негативного Анімусу, який може проявлятися в особистості жінки через схильність до суперечок, брутальність, деструктивність і нечутливість.
Натомість інтеграція позитивного Анімусу в жіночу психіку може призвести до напористості, розсудливості, об’єктивності та раціональності.
Тінь

Тінь — сукупність інстинктів, пов’язаних із життям і сексом. Цей архетип формується зі слабкостей, бажань і недоліків. Тінь — частина несвідомого. Вона символізує невідоме, хаос і дикість. Вона живе в нас і хоче робите те, що ми собі не дозволяємо. Саме цей архетип містить у собі все те, що є неприйнятним не лише для суспільства, але й для власної моралі та цінностей. Це можуть бути такі речі, як заздрість, жадібність, упередження, ненависть та агресія.
Тінь формується з наших спроб адаптуватися до культурних норм та очікувань.
Юнг припускав, що тінь може з’являтися у снах або видіннях і може приймати різні форми. Це може бути змія, монстр, демон, дракон або інша темна, дика чи екзотична фігура.
Цей архетип часто описують як темний бік психіки. Юнг вважав, що ці латентні схильності до хаосу та дикості присутні в кожному з нас, хоча люди іноді заперечують цей елемент власної психіки і натомість проектують його на інших.
Щоправда, тінь — це не так вже й погано. Навпаки, знати про неї неймовірно корисно, адже тінь часто є джерелом наших творчих ідей та осяянь.
Наприклад, якщо у вас проблеми на роботі, можливо, ви пригнічуєте почуття гніву або образи на когось іншого. Якщо відчуваєте тривогу, то, швидше за все, пригнічуєте страх перед чимось. А якщо вам важко ладнати з людьми, це може бути пов’язано зі страхом бути відкинутим.
Це лише кілька прикладів того, як тінь може проявлятися в нашому житті. Річ у тому, що тінь не обов’язково є злом. Це просто частина нас самих, яку ми вирішили заперечувати.
Тільки тоді, коли ми вирішуємо шукати «погані» частини себе, ми можемо прийняти себе повною мірою.
Завершальне слово
Ідеї Юнга не були такими популярними, як ідеї Фройда, а його архетипи не отримали прихильного ставлення в сучасній психології. Це може бути пов’язано з тим, що його роботи мали тенденцію до містичного і псевдонаукового, і тому часто вивчаються більше як історичний артефакт, а також у сфері літературної критики і застосування міфології в масовій культурі, ніж як важливий внесок у науку про свідомість і поведінку.
Інші критики архетипів Юнга припускають, що вони є надмірно стереотипними та культурно упередженими.